Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 11 ДО 170 - РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕН НЯ МИКОЛА ЛИСЕНКО (1842 – 1912 рр . ) Миколу Лисенк а називають гетьманом української музики, адже понад півстоліття свого життя він присвятив композиторській діяльності, прославивши українську націю на весь світ. Дивує його невтомна працьовитість, адже музику він писав ночами, бо компози - торська праця не давала йому жодного при - бутку. Щоб утримати сім ’ ю, заробляв педаго - гіч ною працею: викладав музику в інституті шляхетних дівчат, давав приватні уроки, на які витрачав масу часу. Більше тисячі самобутніх, різноманітних за формою і величиною творів вийшло з - під його пера. Крім того, М . Лисенко був широко е рудованою людиною. Отримав блискучу освіту, закінчивши природознавчий факультет Київського університету, де захис - тив кандидатську дисертацію, закічив ши Лейп ціґ ську консерваторію, отримав спеціяль - ність піяніста - вірту о за. Був надзвичайно актив ним грома дським діячем: організатором хорів, створив Товариство любителів музики і співу. Був організатором філярмонічного товарист в а «Боян», яким провадив разом із своїм учнем і соратником Олександром Коши - цем. Володів літературним хистом. Чудово володіючи українс ькою літературною мовою, написав ряд праць («Дума про Хмельницького і Барабаша», «Народні музичні інструменти на Україні», «Про торбан і музику пісень Вітор - да» тощо). Народився композитор 20 березня 1842 року в с. Гриньки на Полтавщині в ро - дині, що походила із стародавнього козаць кого роду – його предок Іван Лисенк о був пол - ковником Чернігівським та Переяславським, а в 1674 році був наказним гетьманом України. Не дивно, що козацька романтика знайшла с воє відображення в музиці М. Лисенка. Його св ітової слави опера «Тарас Бульба», лібретто до якої на основі повісті Миколи Гоголя напи - сав Михайло Старицький, стала вершиною української клясичної музики. На жаль, його опери «Енеїда», «Утоплена», «Ноктюрн», « Різд вяна ніч» сьогодні рідкісні гості на сц ені. Микола Лисенко є батьком дитячої світової оперетки. Написав їх три, всі на ліб - ретто поетки Дніпрової Чайки – «Коза Дере - за» , «Пан Коцький» і «Весна і зима» . До речі, оперетка «Пан Коцький» була заборонена як царським урядом, так і Сталінським режимом, що вбачали в образі Коцького царя , а пізніше «вождя всіх племен і народів». Та й тепер, в наш час, українському слову, класичній та народній музиці приходиться терпіти різні перепони з боку антиукраїнської п ’ ятої колони при владі, я ка вважа є, що їхнє суцільно - українське звучання суперечить офіційній політиці русифікації українського народу . Микола Лисенко був одним з перших ко м позиторів, хто інтерпретував «Кобзаря» Тараса Шевченка, на тексти якого написав понад 80 пісень, багато з яких стали н арод - ними піснями, наприклад, «Садок вишневий», «По діброві вітер віє» тощо. Популярними у виконавців наших днів стали пісні Миколи Лисенка на слова Івана Франка та інших пое - тів того часу, як і арії з його опер та опереток, українські народні пісні в йог о обробці для фортепіяно та оркестру. Велику ролю у збереженні спадщини композитора відіграв митрополит Андрей Шеп тицький, який відкупив у видавця Ідзіков - ського весь український фонд, в тому числі і рукописи Миколи Лисенка, які після смерті Владики УГКЦ були передані до Львівської публічної бібліотеки. До спадщини Миколи Лисе нка належить і духовна музика – «Куди піду від лиця Твого, Господи», «Молитва до Ісуса», «Пречистая Д іво», «Херувимська» тощо. Як великий український патріот Ми ко - ла Лисенко пересл ідувався російською вла - дою. Його та членів Українського клюбу за сфабрикованим обвинуваченням в 1911 р оці притятали до кримінальної відповідальности за антидержавну діяльність. До судового про - цесу, який мав бути за задумом Москви гуч - ним і показовим для «науки» іншим укра - їнським націоналістам, композитор не дожив. Помер від інфаркту 6 жовтня 1912 року. Мик ола Лисенко залишився для нас символом і совістю українців, а безсмертний гімн «Боже Великий Єдиний, нам Україну храни» став для нас національним і д уховним. Маріанна Онуфрик, м. Ірпінь, Україна.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
