Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2009 До 195 - ліття від Дня народження Т. Г. Шевченка Поїздка в Моринці та Кирилівку Буг ай Надія – директор Інформаційного Ц ентру Українських Жіночих O рганізацій України та діяспори Пої з дка на б атьківщину Тараса Шевчен - к a для мене завжди була мрією . Хоч я наро - дилася і живу в Україні, а ле ніколи не була на землі ґ еніяльного, знаного в усьом у світі, бід - ного і багатого, такого закоханого в Україну поета. Працюючи в системі професійно - тех - нічної освіти України , часто ї ж джу по навчаль - них закладах всієї країни, а поїздка в навчаль ні заклади Черкаської області вийшла несподіва но. П рої ж джа юч и , п окраяну ярами, невеликими горами, курганами, річками, озерами землею, див увалась її багатству . З аночували в селі Ли - сянка , а зранку про довжили подорож угіддям и навчального закладу з відвід и н ами сіл Моринці і Кирилівки . Дорога в село Моринці недовга . А ж ос ь і хата з подвір ’ ям та садом родини Бойків – батьків Катерини, та хата з кузнею коваля Копія, в якій Катерина і Григорій Шевченки разом з маленькими дітьми про жи ва ли у 1810 - 1816 роках. Звичайне собі село, що стоїть близько широкого, в осінніх фарбах по об идва схили , яру. А там , внизу городи, озерце праворуч, селянські садиби, земля , поорана невеликими шматками в різному напрямі, наче ковдра з лоскунів. Чи то картина, чи то сон ? А за спиною українське сучасне село, тільки ближче до кру - того схилу яру, трохи праворуч , стоять два буди - ночки , наче лялькові, з вуликами в довбаних стовбурах із солом ’ яними стрішками та кузня. За будиночками сад яблуневий, ч ерез який аж до низу яру в ’ ється стеж ин ка . А яблу - ка ,що під ногами , невеличкі , жовті та червоні, підбираєш я к чудо, а вони солод ш і мед у . І якась сила несе вниз , до яру, туди , де грався малий Тарас з сестрою Катериною і братом Микитою , ровесниками - односель чана ми. Здавалось , зараз се рце вискочить від думок, відчуттів, неготовності так скоро все усві домити. А там внизу для гостей вже і стіл довгий дерев ’ яний побудували, лавки, обгоро - дили великий шмат землі навколо, як подвір ’ я, плетеною огорожею. Сядь, відпочинь, посмакуй яблука ми . Це сад батьків Катерини, в ньому малий Тарас ріс до 2 - ох років, а потім родина Шевч енків перебралася в село К ирилівка (нині село Шевченкове) до батьків Григорія Шевчен - ка . Теперішні будинки батька Катерини Бойко та коваля, де народився малий Тарас, – копії , побудовані в 80 - их роках 20 - го століття, на міс - цях , де можливо , стояли справжні оселі. Тепер в них музей, а ек ск урсоводом працює сусід - моринець, пр o водить е к скурсії, ро з повідає про рід Бойків, історію коваля Копія, про те , як за почином коваля родина та односельці зібрали гроші н а куп івлю хат и Катерині та Григорію Шевченкам в селі Кир илів ці . Е к скурсовод читає напам ’ ять поезії Шевченка для ві д відувачів, а коли їх нема, доглядає новозбудовану капличку і працює на своїй землі поруч з садибою Бойків. Переїзд в ce ло Кирилівк у (нині Шевчен - кове) з Моринці в – кілька хвилин, і знову від - криває ться та краса я блуневих садів. Біля музе ю Тараса Шевченка стоїть пам ’ ятник малому Тарас ик у, а в глибині саду могила Катерини Шевченко – матері Тараса. В музеї Тараса Шев - ченка на двох поверхах чимало світлин родичів родини Шевченків і нагробний камінь з мо гили батька – Григорія Шевченка, напис на якому карбував сам Тарас . Подальший маршрут пролягав повз бу - динок графа Енгельгарда, і він вразив. Стоїть як і 200 років то му , а недалеко від нього і тепер ще росте дуб, про якого згадував Тарас. Його не змогли о хопити семеро дорослих людей. Скіль - ки тих сотень свого життя він прожив ! Тепер у будинку Ен ґ ельгард т а – сільська школа, а до того була лікарня. Будинок розлогий, однопо - верховий і великий . Через де кілька днів поверну лися в Київ. Яблука Шевченківського са ду смакувала вся моя родина, але торкнулися їх не од разу, – треба було підг отувати себе до такого таїнства. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
