Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2009 До 195 - ліття від Дня народження Т. Г. Шевченка Поїздка в Моринці та Кирилівку Буг ай Надія – директор Інформаційного Ц ентру Українських Жіночих O рганізацій України та діяспори Пої з дка на б атьківщину Тараса Шевчен - к a для мене завжди була мрією . Хоч я наро - дилася і живу в Україні, а ле ніколи не була на землі ґ еніяльного, знаного в усьом у світі, бід - ного і багатого, такого закоханого в Україну поета. Працюючи в системі професійно - тех - нічної освіти України , часто ї ж джу по навчаль - них закладах всієї країни, а поїздка в навчаль ні заклади Черкаської області вийшла несподіва но. П рої ж джа юч и , п окраяну ярами, невеликими горами, курганами, річками, озерами землею, див увалась її багатству . З аночували в селі Ли - сянка , а зранку про довжили подорож угіддям и навчального закладу з відвід и н ами сіл Моринці і Кирилівки . Дорога в село Моринці недовга . А ж ос ь і хата з подвір ’ ям та садом родини Бойків – батьків Катерини, та хата з кузнею коваля Копія, в якій Катерина і Григорій Шевченки разом з маленькими дітьми про жи ва ли у 1810 - 1816 роках. Звичайне собі село, що стоїть близько широкого, в осінніх фарбах по об идва схили , яру. А там , внизу городи, озерце праворуч, селянські садиби, земля , поорана невеликими шматками в різному напрямі, наче ковдра з лоскунів. Чи то картина, чи то сон ? А за спиною українське сучасне село, тільки ближче до кру - того схилу яру, трохи праворуч , стоять два буди - ночки , наче лялькові, з вуликами в довбаних стовбурах із солом ’ яними стрішками та кузня. За будиночками сад яблуневий, ч ерез який аж до низу яру в ’ ється стеж ин ка . А яблу - ка ,що під ногами , невеличкі , жовті та червоні, підбираєш я к чудо, а вони солод ш і мед у . І якась сила несе вниз , до яру, туди , де грався малий Тарас з сестрою Катериною і братом Микитою , ровесниками - односель чана ми. Здавалось , зараз се рце вискочить від думок, відчуттів, неготовності так скоро все усві домити. А там внизу для гостей вже і стіл довгий дерев ’ яний побудували, лавки, обгоро - дили великий шмат землі навколо, як подвір ’ я, плетеною огорожею. Сядь, відпочинь, посмакуй яблука ми . Це сад батьків Катерини, в ньому малий Тарас ріс до 2 - ох років, а потім родина Шевч енків перебралася в село К ирилівка (нині село Шевченкове) до батьків Григорія Шевчен - ка . Теперішні будинки батька Катерини Бойко та коваля, де народився малий Тарас, – копії , побудовані в 80 - их роках 20 - го століття, на міс - цях , де можливо , стояли справжні оселі. Тепер в них музей, а ек ск урсоводом працює сусід - моринець, пр o водить е к скурсії, ро з повідає про рід Бойків, історію коваля Копія, про те , як за почином коваля родина та односельці зібрали гроші н а куп івлю хат и Катерині та Григорію Шевченкам в селі Кир илів ці . Е к скурсовод читає напам ’ ять поезії Шевченка для ві д відувачів, а коли їх нема, доглядає новозбудовану капличку і працює на своїй землі поруч з садибою Бойків. Переїзд в ce ло Кирилівк у (нині Шевчен - кове) з Моринці в – кілька хвилин, і знову від - криває ться та краса я блуневих садів. Біля музе ю Тараса Шевченка стоїть пам ’ ятник малому Тарас ик у, а в глибині саду могила Катерини Шевченко – матері Тараса. В музеї Тараса Шев - ченка на двох поверхах чимало світлин родичів родини Шевченків і нагробний камінь з мо гили батька – Григорія Шевченка, напис на якому карбував сам Тарас . Подальший маршрут пролягав повз бу - динок графа Енгельгарда, і він вразив. Стоїть як і 200 років то му , а недалеко від нього і тепер ще росте дуб, про якого згадував Тарас. Його не змогли о хопити семеро дорослих людей. Скіль - ки тих сотень свого життя він прожив ! Тепер у будинку Ен ґ ельгард т а – сільська школа, а до того була лікарня. Будинок розлогий, однопо - верховий і великий . Через де кілька днів поверну лися в Київ. Яблука Шевченківського са ду смакувала вся моя родина, але торкнулися їх не од разу, – треба було підг отувати себе до такого таїнства. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
