Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2009 Спогад про щиру українку Часто згадую колишню голову 74 - го Відділу СУА бл. п. Стефанію Іванчук. Не була вона політ ичною еміґранткою, як більшість з нас, членок Союзу Українок Америки, й України ніколи не бачила. Прийшла на світ 17 квітня 1911 року в штаті Міссурі, в околицях Сент Люіс, в родині свідомих українських еміґрантів Василя і Марії Бартош. Нераз судилося ма лій Стефі, доні шах - таря, бігати босоніж, бо незавидна була доля тодішніх еміґрантів у чужому світі. Була най - старшою з трьох дітей і цікавою як до забави, так і до науки. Перїхавши з родиною до Дітройту, успіш но закінчила середню школу, а опісля універс итетські комерційні студії. В Дітройті пройшла її молодість. Були це часи, коли укра - їнська молодь почала гуртуватися в новоство - рених танцювальних й театральних гуртках, хорах, спортових товариствах, курсах україно - знав ства. У 1929 р. в Дітройті утворив ся перший Відділ СУА, в праці якого особливо проявила себе Юлія Шустакевич, перша голова Союзу Українок Америки. До 1935 - го року тут було засновано ще три Відділи. Пригадую, як Покійна з гордістю згадувала, що вже в тих часах була членкою СУА. Мабуть, тоді ж полюбила гро - мадську працю. Найкращим прикладом для неї був рідний батько, який, крім щоденної важкої праці у фабриці Форда, належав до комітету будови нової церкви, а також був секретарем місцевого відділу УНСоюзу. У 1933 році Стефа одружилася з Івано м Іванчуком. Доля хотіла, щоб саме він став другом її життя, свідомий син українських еміґрантів, уродженець Манітоби. Іван відзна - чався великою активністю і причинився до розбудови УНСоюзу та інших громадських орга - нізацій. Обоє працювали, взаємно допомаг али один одному і підтримували себе у всіх жит - тєвих обставинах. Виховали дві доньки Клавдію та Іванну. У 1959 - му році родина Іванчуків пере - їхала до Чікаґо. Була то болюча розлука з Дітройтом, однак дуже скоро пристосувались до нового міста, до нового жи ття. Доньки закінчили студії, вийшли заміж. Пані Стефа зактивізу ва - лась в українських і американських організаціях. Активною була також в парафії св. Йосифа й довгі роки очолювала прицерковні організації. Вступила до нашого, 74 - го Відділу СУА. Не боялася відповідальности. Кілька разів очолю - вала Відділ, навіть, переступивши 80 літ свого життя. Завжди ділова, урівноважена, скромна, ввічлива. На сходини приходила, немов на свято, зі смаком одягнена, з гарною зачіскою. До схо - дин сумлінно готувалася. Свої зві ти на Окруж - ному з’ їзді чи Загальних зборах приготовляла українською мовою, х о ч це завдавало їй багато труду. Відчувала, шо так має бути. Відзначалася глибокою реліґійністю, і завжди починала сходини молитвою, згадуючи хворих і покійних членок та їхні роди ни. Пам’ ятаю, як раділа Покійна, роздобу - вши ґабльотку, яку примістили при вході до банку «Самопоміч» і заповнили експонатами українського народнього мистецтва. Після смерті мужа не зламалася, а даль - ше була активною. Однак з роками здоров’ я підупадало. Тоді доня пригорнула до себе любу маму й бабуню , де Покійна тішилася трьома внучками, яких безмежно любила. Померла в їхньому домі щасливою смертю – у сні. Згадую прощальне слово доні в похоронному заведенні, яка зворушливими словами змалювала глибину без корисної материнської любови. День похорону з ласки Божої був напро - чуд теплий, сонячний і погідний, немов ніс зі собою особливе призначення. Хочеться вірити, що саме тоді Покійна стала перед престолом Всевишнього з чистим серцем і світлою душею щирої укр аїнки. І хоч було це понад 10 років тому, в моїй пам’ яті бл. п. Стефа Іванчук назав - жди залишилася живою. Ярослава Панчук , членка 74 - го Відділу СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top