Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ХРИСТОС І ПОЕТ ЛЕҐЕНДА Присвячую п.п. Стефанові і Галі Ванчицьким — на спомин прогульки до Космача. ОЛЬГА ДУЧИМІНСЬКА Над Єрусалимом зійшло ясне сонце. Була неділя. Та не була це буденна неділя по сабаші. По місті розійшлася дивна вістка, що Ісус Назарянин, який себе проголошував царем якогось безмежного царства і за своє бунтарство потерпів належну кару смерти на хресті, — воскрес! Родина і прихильники зложили тіло його в гробі, обвили плащеницею, жовніри сторожили гробу, та в невідомий спосіб гріб став пустий: Христос вийшов, воскрес! В природі діялися невидані явища: з одних цвітів уно силися пахощі, ніби дими з пахучих кадильниць, синенькі дзвоники дзвонили тихенькими ніжними звуками: Христос воскрес! У співах пташок чути було пісню радости і ликування. По місті загула вістка, що вірні бачили його, як ішов в ясності, зі світлим обличчям, з серцем, опроміненим лю бов’ю. І хто приблизився до нього, на того сходила не- висловлена сила і благодать та незміриме щастя вселю- валося ясністю в серце й душу. Юрби ходили по місті, обговорювали нічим неоправдану подію, і до гробу, де спочивав Ісус, ішли перші прочани. Вірні плакали з радости й обіймали один одного, цілу валися, возвіщаючи: — Христос воскрес! — Направду, воістину воскрес! — гомоніли радісні відповіді. Всі йшли, бігли шукати того, який воскрес, як пропо відували пророки, як сам обіцяв — воскрес і усім має принести великі дари. Не розуміли, що це мають бути великі дари духа, й думали про дочасні добра. Самотній поет вийшов подивитися на ранній світ, послухати співу пташок, подивитися на благоуханні цвіти. Вийшов, щоби нанизати шнурочок перлин — роси і потому малювати їх красками, вийшов вслухатися в музику природи і потому людям їхніми словами складати пісні — зібрати золотих струн сонячного проміння, щоби на них грати най кращі симфонії. По дорозі поштовхувала його юрба, задуманого і заслу ханого в гамори світів. До нього долетів людський голос: — Христос воскрес! — Воістину! ...А хвиля народу пливла по місті в різних напрямках, шукаючи воскресшого Назарея. Цей Назарей цікавив поета тим, що за свою віру і свою правду дав себе на хрест і, умираючи, проголошував любов до ворогів. Поет ішов з юрбою і молився величавій святості. Він відчував, що йде назустріч Воскресшому, назустріч новому життю! Душа його бажала цілим своїм єством побачити Вос кресшого, почути його... Почула потребу обнови, потребу очистити себе від подиху юрби, від буденности... Бажала цілющої купелі... Нових доріг бажалося... Велика туга вела його вперед, туга за чимось неосяг- ненним, незнаним. І він линув йому назустріч... "Назареєць мусив бути поет! — думав. — Дати себе розп’яти на хрест за царство, якого нема ніде на світі, умирати в болях з усміхом на устах, змочених жовчю; молитися за ворогів, проголошувати любов до всього людства... Це може лиш божевільний поет або поет — Бог! Всі поети криють в собі неперебрані скарби царства — укриті перед очима звичайних смертників... бо вони не розуміють його! А цей проголосив про скарби духа, а вони його небесне царство взяли за звичайне земне... І розіп’яли його... А тепер юрба його шукає, гонена цікавістю”. І в душі поета жевріло бажання побачити Воскресшого. Вже вийшов за мури міста і остав сам у своїй мандрівці. Перед ним щось заясніло. Ясність зближалася, а в ній стояв Воскресший. З серця падали промені любови, з п’ятьох ран зливалось безмежне щастя і падало в душу поета. Йшов назустріч з дрижанням любови та бажання. — Куди йдеш? За чим тужиш? — спитав його солодкий голос. — Не знаю... — шептав поет, похиливши голову. — До мене йдеш, за мною тужиш, мене шукаєш?! Поет, оп’янілий від щастя, яке виповнило нутро його, схилився до стіп Воскресшого. Христос підніс його своїми святими руками і пригорнув до серця, палаючого любов’ю. — Ти один воістину затужив і шукав за мною. Товпа кружляє в мурах міста, шукає мене, а ти один умів знайти. За це я влию в твоє серце всі благодаті, які є в мене. Всі ласки, вся творчість буде вічно перебувати в твоїм єстві! Любов’ю своєю обіймеш всіх і вся, творити будеш казкові замки і будівлі, в яких знайдуть захист твої потомки. Дарую тобі безмежне царство духа, в якім спічнеш, утікаючи від гамірного світа. Будеш говорити в хвилях відпочинку з квітами і метеликами, а свою тугу-біль розкажеш тільки природі і там знайдеш зрозуміння і полегшу... ...тобі назустріч буде сміятися сонце! ...місяць тобі скаже те, на що ще в людській мові слів немає... ...зорі освітять тобі твої дороги і стремління. ...в природі знайдеш рідню душі своїй. ...дарую тобі велику благодать — тобі, потомкам твоїм. ...але з усіма скарбами і добрами мусиш прийняти на себе і хрест мій, і мої терпіння... Ціле життя будеш його двигати на раменах своїх, юрба буде розпинати тебе, а ти будеш страждати і відкуплювати людство, як я. І будеш любити, як я, і будеш людям прикрашувати життя квітами... Приймеш заразом всі наруги світу, всі його обиди, всі його поличники... І юрба буде над тобою насміюватись, як наді мною. — О, Ісусе! — шептав поет ледве чутно, а з лиця падали ясні промені щастя. Віки кануть в безвість вічности... Потомки поета живуть в царстві, дарованім колись Христом їх предкові. І щороку, коли світ обходить урочисте свято Воскресіння Христа, Воскресший входить в їх душі і кріпить свій заповіт... Бо тільки їх настановив він своїми заступниками на Землі. 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
