Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СВІТЛАНА КУПРЯШКІНА ЧИ ВИКОНУЄ УКРАЇНА КОНВЕНЦІЮ ООН ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ДИСКРИМІНАЦІЇ ПРОТИ ЖІНОК Український Центр Жіночих Студій (УЦЖС) створений у Києві в листопаді 1992 року з ініціятиви Світлани Купряшкіної та невеликої групи молодих ж інок, зацікавлених розвитком та вивченням сучасної проблематики статусу ж ін к и і цілої галузі ’’ж іночих студій”. Автор статті Світлана Купряшкіна — за фахом лінґвіст, працювала в московському Центрі Гендерних Студій. Завдяки дотаціям від фонду Сороса та програмі Рокефе- лерівської Фундації, УЦЖС провів ряд заходів щодо вивчення ролі ж ін о к в Україні та включення їх у м іжнародні організації. УЦЖС особливо активно сприяв підготові україн ських ж ін о к до участи в конференції ООН у Пекіні. УЦЖС — це малий центр, члени якого пов’язані з науковими та дослідними уста новами України. Більшість з них не є членами існуючих ж іночих організацій. Це, до речі, явище, подібне до ситуації у США. С. Купряшкіна не ознайомлена з працею СФУЖО та М іж народної Ради Ж інок (МРЖ), хоч добре знає працю Національної Організації Ж інок та американських університетських центрів ж іночих студій. Автор статті ставить питання співпраці не тільки з нами, але й з ширшим колом недержавних організацій. Видання СУА вж е включили нас у мережу наукового світу. Україна входить у мережу різних міжнародних товариств. С. Купряшкіна т акож створила Українську Асоціяцію Ж інок з Вищою Освітою та Українську Асоціяцію Фулбрайтерів. Обі організації є складовими частинами світових асоціяцій. В сучасній Україні існують різні погляди на проб лему прав жінок та ’’жіночого питання”. Перший ви борює думку, що погіршення становища жінок на ринку праці, зростання насильства проти жінок і дітей, експлуатація жінки проституцією та інші відомі явища мають тимчасовий характер, пояснюються суто економічними негараздами і будуть поступово вирішуватись з переходом до ринку. Друга, не менш поширена точка зору, стоїть на становищі, що, нібито, все, що стосується прав жінок — це анахронізм кому ністичної епохи, а сучасні цивілізовані держави не повинні робити різниці між жінками та чоловіками і вважати жінок ’’групою із особливими інтересами”. Можна було б назвати і третю точку зору — стан жінок почне покращуватись лише тоді, коли самі жінки в широкій масі усвідомлять, що вони є затисну- ті в правах як соціяльна група і почнуть шукати спільних дій, а держава виступатиме Гарантом їхніх громадських прав. Цей погляд ще не набув при хильників. На сесії Комітету у справі Захисту Прав Людини в Женеві 12 липня 1995 року, де Україна представила доповідь щодо реалізації прав людини, було зазна чено: ’’Економічні труднощі не можуть виступати роз’ясненням неспроможности держави шанувати права людини. В очах Комітету та в рамках Універ сальної Деклярації Прав Людини немає і не може бути ніякої ієрархії економічних цінностей над пра вами громади” (Інформаційна Служба, офіс ООН, Женева, 12 липня 1995 p.). Галузь міжнародного права, що займається пра вами жінок, має недовгу історію. Так само небагато і спеціялістів в цій галузі, бо сама проблематика вва жається не завжди престижною як на державному рівні, так і всередині самих міжнародних організацій. Багато експертів та спеціялістів ООН, що працюють в цій галузі, самі вийшли із системи громадських жіночих неурядових організацій (НУО). Але мало можна знайти проблем, які могли б так позитивно або неґативно позначатися на міжнарод ному престижу держави, як дискримінація жінок, хоча жодній державі ще не вдалося повністю покінчити з цим явищем. Проблема полягає в тому, що дискри мінація жінок — це явище часто не тільки і не стільки економічного порядку, скільки культури, віроспо відання, традицій, виховання, стереотипів щодо місця і ролі жінки в сім’ї та суспільстві, що в рамках певної економічної системи набуває тих чи інших проявів. Особливістю переходу від командно-адміністра тивної комуністичної системи до ринкових еконо мічних відносин та утвердження засад демократичної держави і пояснюється зміна ставлення держав посткомуністичного табору до жіночого питання, а також нове усвідомлення Україною своєї ролі в очах світового товариства, ролі України в міжнародних організаціях. Відтепер визнання України та вклю ”НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1997 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
