Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
чення її до міжнародних ринків та структур стало залежати від того, як оцінюється міжнародними організаціями загальний фінансово-економічний стан країни, а також ситуація з правами людини. Належне місце в цьому повинні посідати неурядові організації, що репрезентують інтереси різних СОЦІАЛЬНИХ груп. Важливо також усвідомити, що колишні державні механізми спостерігання прав жінок як важливого елементу радянської с о ц іа л ь н о ї політики, а також Гарантії праці, які хоча і обмежено, але в певній мірі захищали їхні інтереси на ринку праці, допомагали поєднувати виробничу діяльність з сім’єю, були лікві довані. На сьогоднішній день в Україні заборонено більше ніж 200 професій для жінок, так званих ’’шкід ливих та важких професій”, і мало кому спадає на думку, що це є дискримінацією. Квотна система представництва жінок в органах влади однією з перших була відкинута як радянський анахронізм, хоча тепер всім зрозуміло, що ця квота не визначала основ радянської системи і її скасу вання вдарило не так по самій системі, як по самому інституту представництва жінок. Треба зрозуміти, що, звичайно, квотна система в нинішніх умовах нерозви нутого громадянського суспільства не є ’’ліками” від усіх порушень прав жінки, але взагалі квота участи жінок у виборах від політичних партій — цілком нормальна річ, і про це згадувалось на парлямент- ських слуханнях щодо виконання Конвенції в Україні в липні 1995 року. Головним документом, що викладає позицію ООН щодо прав жінки, є Конвенція про ліквідацію дискримінації щодо жінок. Щорічно, звичайно у січні, а відтепер і двічі на рік, Комітет Ліквідації Дискри мінації (CEDAW) розглядає 5—6 національних допо відей країн, що ратифікували Конвенцію, щодо її імплементації у конкретній країні. Комітет Ліквідації Дискримінації в рамках ООН виконує головну ролю у визначенні, наскільки та чи інша країна вшановує права жінок. Голова Комітету звітує особисто Гене ральному Секретареві ООН. Крім цього Комітету, питання з прав жінок в рамках загальних прав лю дини можуть розглядати інші постійно діючі органи ООН, а саме: 1) Генеральна Асамблея ООН; 2) Еконо мічна та Соціяльна Рада (ECOSOC); 3) Комісія Ста тусу Жінок; 4) Комісія щодо прав людини та її підкомісій у справах запобігання дискримінації та захисту меншин. Генеральний секретар ООН призна чає спеціяльних доповідачів (репортерів) з окремих тем та країн, що потребують особливого розгляду (наприклад, проблема масового винищення людей на расовій основі в Руанді, тощо). Один із головних документів ООН — Конвенцію про ліквідацію дискримінації щодо жінок — було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН у 1979 році, і у 1980 р. 64 держави — члени ООН — підписали Конвенцію на конференції в Копенгагені з нагоди середини Всесвітньої декади жінок. За станом на 1 жовтня 1995 року, 148 держав формально ратифі кували Конвенцію Ліквідації Дискримінації. Що таке Конвенція? Загально кажучи, це між народний біл про права жінок. В преамбулі (вступ ному тексті) Конвенції зазначається, що ліквідація дискримінації і досягнення с о ц іа л ь н о ї рівности між чоловіками та жінками були одними з засадничих принципів ООН при його утворенні та були покладені в основу Хартії Об’єднаних Націй та інших міжнарод них документів. Вказуючи, однак, що форми та прояви дискримінації, щодо жінок продовжують існу вати у світі, Конвенція зазначає, що існуючі право- захисні механізми не змогли Гарантувати належний захист прав жінок. Дискримінація жінки порушує за- садничі принципи рівности прав, а перешкоди на шляху професійного та економічного розвитку жінок стримують загальний розвиток та процвітання сус пільства. З 1975 року регулярно стали проводитись Все світні конференції у справах жінок під егідою ООН, на яких представники держав-учасниць регулярно ставлять свої підписи під різними міжнародними до кументами, тим самим підтверджуючи свою готов ність шанувати права жінок. Україна, як незалежна держава, спрямована на побудову демократичного суспільства, ратифікувала всі документи ООН стосовно прав людини, включа ючи права дитини і жінки. Головне занепокоєння, що виказується з боку міжнародних організацій щодо узгодження україн ського законодавства з міжнародним в галузі прав жінок, полягає в тому, що українському законодав ству взагалі властивий протекціонізм, тобто, цитую виступ Беати Шоп-Шилінг (Німеччина), головного до повідача щодо статусу жінок на 16-ій сесії ООН в Нью-Йорку, де розглядалося виконання Україною Конвенції про ліквідацію дискримінації: ’’Наявність в законодавстві України заходів, що спрямовані на полегшення завантаження жінки на роботі, або інших, які різним чином покликані підтримати її в мате ринстві, в умовах переходу до ринкової економіки мають негативний вплив на її становище на ринку праці, і замість того, щоб розширити її права, обме жують їх”. Іншими словами, в ринкових умовах зайвий протекціонізм обертається для жінок дискримінацією при прийнятті та звільненні з роботи, так як вони стають ’’дорогими” робітниками, а держава не здатна нести весь тягар с о ц іа л ь н и х виплат і дотацій. Другим пунктом занепокоєннА називаєтьсА надв- ність застарілих культурних та с о ц іа л ь н и х стерео типів щодо ролі жінки в суспільстві, а к і держава зобов’Азувалася долати, в тому числі через засоби масової інформації, підпорядковані державі. Система освіти та виховання не зазнала значної перебудови і продовжує традиції с о ц іа л ь н о ї орієнтації дівчат вик лючно на майбутнє материнство. Заниженим є і рі вень професійних амбіцій жінок України при високо- Закінчення на 33 стор. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
