Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ 15 січня ц. р. відійшла у вічність членка Управи 64-го Відділу СУА в Нью-Йорку Євгенія з Мухнацьких Кор- чинська, людина погідної вдачі, актив на, з приємною усмішкою, яка щиро працювала не тільки для нашого Від ділу, але й для інших товариств. У 64-му Відділі понад 20 років вона була господарською референткою. Та референтура не належить до найвдяч- ніших, бо треба завжди просити членок про щось до буфету — чи то на Прос- фору, Свячене, чи на якусь іншу імпре зу. А покійна Ґеня була такою, що годі було їй відмовити. Нашим товариським імпрезам вона надавала приємної ро динної атмосфери. Численна громада, яка прощала її на Панахиді і похороні, дала доказ по шани і вдячности за її працю. Від 64-го Відділу на Панахиді прощала її Христя Навроцька, колишня голова Відділу, яка підкреслила саме ті риси характеру покійної — готовість помогти і кожне завдання виконувати з охотою. Уляна Старосольська передала співчуття від неприсутньої голови 64-го Відділу і від її імени дякувала покійній за її без корисну поміч для крамниці ’’Молоде Життя”. Завжди помагала Патріярхаль- ному Товариству, за що дякував їй по чесний голова Товариства Микола Га лів. Директор Українського Музею Ма рія Шуст прощала покійну — члена- добровольця УМ і дякувала їй за кожно- часну поміч і участь у всіх святкуваннях Музею і жертвенність для нього. Ще одну рису Є. Корчинської під креслила X. Навроцька — опіку над старшими членками нашого Відділу, зазначуючи, що ніякими грішми не можна б заплатити за те серце, яке вона їм давала. Закінчуючи своє про щальне слово, X. Навроцька зацитувала заголовок статті Петра Часто у журналі "Наш Світ”: ’’Живи, не вмирай, україн ська діяспоро!”, додаючи, ”бо не буде ким заступити ту Генерацію, яка з пов- ною посвятою віддавала свою працю для добра української громади”. З великим жалем прощали бл. п. Євгенію Корчинську численно зібрані членки СУА, зокрема 64-го Відділу, приятелі та знайомі. Хай Всевишній Бог нагородить її вічним щастям за добрі діла, які при несе зі собою! Вічна їй пам’ять! Христя Навроцька, пресова референтка Хоч, як пише почесна членка СУА Ірина Кашубинська, тяжко погодитися з відходом людини з цього світу, проте, згадуючи про неї, ми немовби хочемо затримати її при собі... Такою людиною на цей раз є довголітня членка 33-го Відділу СУА бл. п. Ярослава Ґерґель, яка 25 грудня 1996 року відійшла в ’’далеку і безпо воротну дорогу, в кращий світ вічного життя”, як на її Панахиді 29 грудня сказала у своєму слові голова Відділу Міля Русин. З біографічних даних довідуємося, що Ірина народилася 17 квітня 1917 року в родині Михайла та Анни Гнидів у Винниках біля Львова, де пройшло її дитинство та юні шкільні роки. Там, у Львові, закінчивши школу гімназійною матурою, вона потім працювала в Маслосоюзі. Належачи до ОУН і не маючи пев- ности, що буде завтра, Ірина з болем в душі, як і багато інших людей, 1943 р. залишає рідні землі і тікає на захід. Спершу опинилася в Карльсфельді, потім — у Берхстенгаґені, де в 1947 р. в неї народилася доня Аня. Емігру вавши до Америки, короткий час про живала в Нью-Йорку, звідки переїхала до Клівленду. Там у 1952 р. на світ появилася друга доня — Віра. Як зазначила у своєму слові Міля Русин, будучи дисциплінованою і від даною своїй праці членкою організації та Відділу, Ярослава (або Слава) со лідно вив’язувалася з прийнятих на себе обов’язків, працюючи в управі секретаркою, скарбничкою, архіварем, виховною референткою, а також го ловою Відділу впродовж двох років. Щиро любила людей, була завжди прихильною та з ласкавим і добрим словом для кожного, а в разі потреби подавала свою помічну руку. Одно часно вона знаходила час для виявлен ня мистецьких здібностей в ділянках вишивання та кераміки. Дуже приємні і позитивні спогади про покійну має Ірина Кашубинська. ”3 покійною пані Славою, — пише вона, — я мала нагоду часто зустрічатися. Це була направду небуденна особи стість. Обдарована мистецькими здіб ностями і врівноваженим характером, вона була працьовита, як бджілка... Я зустрічала її часто, проходячи коло її дому, бо мешкала на тій самій вулиці. Чи з рискалем, перекопуючи землю для квітів, чи з граблями в руках, вона мала завжди час на розмову. Ніколи не спішила. І хоч життя її було не легким, вона не нарікала на свою долю, її приятелька Ольга, яка була вивезена на роботу до Німеччини, де працювала разом з нею у фабриці Сіменса в Берліні, розповідала, що Ярослава, розуміючи переживання молодих дів чат, уміла не тільки розрадити їх, але й розвеселити жартами або піснею. Покійна завжди мала час, — пише далі пані Кашубинська, — зайти до сусідок аби їм чимось допомогти чи порадити. У праці була надзвичайно солідна і точна. Пригадується мені такий випадок. Я попросила Ярославу допомогти мені упорядкувати архів Округи СУА. Вона радо прийшла і ми почали працю, яку закінчили так швидко, що я майже не зауважила, як минув той час”... Такою була вже покійна, але неза бутня наша Ярослава Ґерґель... Згідно з традицією нашого Відділу, почесна членка СУА Ірина Кашубинська вклала в домовину покійної грудку землі з України, з могили Лесі Українки в Києві — патронки 33-го Відділу СУА. Олена Мовчан, пресова референтка. 36 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
