Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Світлана Мельник (зліва) і Ніля Стецьків. Svitlana Melnyk and Nila Steckiw. НЕСПОДІВАНКА Справді стрінула мене несподіванка, коли приїха ла в Одесу, куди мій чоловік вибрався у вересні 1996 р. на 6-ий науковий конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. При цій нагоді дружини лікарів завжди мають свою програму — оглядають місто, музеї, шпиталі, школи тощо. Одного дня Зеня Брожина, провідниця фірми ’’Скоп”, яка організувала нашу подорож, запропону вала поїздку до альтернативної школи для здібних дітей. В автобусі пані Зеня представила нам Тетяну Ананченко, доцента катедри українознавства і культу рології Одеського державного медичного універси тету (між іншим, мала на собі чудову блюзку, виго товлену технікою ’’вирізування”). Пані доцент взяла в руки мікрофон і дуже цікаво розказала нам про Одесу і школу, до якої їдемо. По дорозі ми вступили до крамниці і купили цукерків для учнів, щоб не їхати ”з порожніми руками”. Але несподіванка була попереду. Будинок школи великий, а в середині — чистота, яку не часто зустрі чається в Україні. Спочатку директор школи Світлана Мельник запросила нас до своєї канцелярії, де було теж кілька вчительок, яких вона нам представила. Світлана Мельник, миловидна молода жінка, — основник цієї української школи-гімназії, повна енер гії і любови до української мови і держави. Вона обдарована великими організаційними здібностями, бо змогла знайти собі однодумців, ідейних молодих вчительок, які з нею співпрацюють. Не думаймо, що легко було цим ентузіястам ство рити у зрусифікованій Одесі це чудо — українську гімназію. Не тільки місцеву владу, а й батьків треба було переконувати і усвідомлювати. Але де є ідея і бажання, там все можна зробити. Почалося оглядання школи. В кожній клясі діти чистенько одягнені, на вікнах вишивані українські завіски, різні малюнки і декорації. Діти обдаровували нас своїми малюнками і листами і просили передати ці листи їхнім ровесникам в Америці, бо хотіли б з ними листуватися. І тут в мою радість від побаченого там вкралася велика прикрість, бо не можу знайти дітей, щоб могли і хотіли з ними листуватися. Українська гімназія в Одесі має свій хор, ан самбль бандуристок, талановитих молодих виконав ців, які продемонстрували нам свої вмілості. Всі учас ниці нашої групи були захоплені їхніми виступами. Ой, перепрошую, був з нами і один мужчина, д-р Марчук з Чікаґо, який, видно, цікавиться вихованням української молоді в Україні. Досвідчений педагог Світлана Мельник, випускни ця Одеського університету, не обмежується місце вими зв’язками. Вона і в Харкові, і в західній Україні побувала на вчительських конференціях-семінарах, і з Канадою нав’язала контакт, де і побувала у березні минулого року та була гостем у різних школах Саска- чевану. Цей великий досвід дав їй змогу перетворити школу ч. 42 в новому житловому масиві ім. Котов- ського в українську гімназію. Із першої кляси впро ваджено вивчення української і англійської мов. Молодші кляси повністю україномовні, а в старших треба було ще залишити частково російську мову. Труднощі колосальні, але оглянувши все влас ними очима, я вірю в майбутність цієї школи. Світлана Мельник є не тільки директором ново- створеної гімназії, вона теж — голова Союзу Українок Одеси. Цей Відділ створено три роки тому. Він має 60 членок, і це переважно жінки з вищою освітою. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1997 27 Ансамбль бандуристів української гімназії в Одесі. Ukrainian bandurist ensemble from Odesa gymnasium.
Page load link
Go to Top