Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МИХАЙЛО ОСАДЧИЙ ПСАЛОМ БЛАГОВІЩЕННЮ В. Чорноволу Та й благослови Боже Та й ці три листочки. Та спошли ми Господи СЛОВО БЛАГЕ І Благословіння На Благовіщення А що один листочок — зі старого дуба, а що другий листочок — з дикої калини, а що третій листочок — з винограду... А що слово моє — смутне невеселе, а що слово друге — а в тузі зайшлося, а що слово третє — то невольниче ЩО ВЖЕ ТРЕТЄ БЛАГОВІЩЕННЯ ЗОЗУЛЕНЬКА НЕ КУЄ... Ой не кує зозуленька — не кує Ой не кує з дуба — не кує Ой не кує у калині — не кує Ой не кує, не кує — дзвони не дзвонять... Та й як же ж мені Та й не чути — зажмуритися Та й як же ж мені Та й ворітечок не відтворити Та й як же ж мені На БЛАГОВІЩЕННЯ Та й у церквиці На коліна не вставати... Ольга Тритяк з Іваном Гончарем у його музеї в Києві. Olha Trytiak with Ivan Honchar in his museum in Kiev. У МУЗЕЮ ІВАНА ГОНЧАРА А вже один листочок — та й у сніг упав, А вже другий листочок — на могилці зів'яв, А вже третій листочок — в неволі та й не розвивсь А що в трьох листочках — веснонька не пахне, А що в трьох словечках — горенько гірчить, А що у неволеньці — дзвони не дзвонять... НЕ КУЄ ЗОЗУЛЕНЬКА — НЕ КУЄ... Восени 1989 року, коли я оглядала наш золото верхий Київ, я мала нагоду відвідати музей мистця Івана Гончара. Я передала йому примірник журналу ’’Наше Життя” з липня-серпня 1989 p., в якому є світ лини із музею Івана Гончара, як рівнож його стаття під заголовком ’’Чарівна душа народу”. Іванові Гончару було надзвичайно приємно, що про його музей знають і цікавляться за океаном. Він знав уже про СУА, був зворушений і просив мене пе редати Управі і членкам СУА, усім нашим прихиль никам як рівнож редакції журналу ’’Наше Життя” його признання за те, що ми, жінки, хоча живемо да леко від рідних земель, бережемо і цінимо надбання наших предків, а перш за все українську мову! Ольга Тритяк виховна референтка СУА ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1989 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
