Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБОВ ДРАЖЕВСЬКА З українських передач Радіо-Свобода ЧИ ГЛАСНІСТЬ ПРОСТЕЛЕ КНИЖЦІ ІСТОРИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ШЛЯХ НА УКРАЇНУ? ОЛЬГА КОСАЧ-КРИВИНЮК, "ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ХРОНОЛОГІЯ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТИ” ВИД. УВАН У США, НЬЮ-ЙОРК, 1970. В газеті ’’Літературна Україна”, No. 29, 21 липня 1988 р. під заголовком ’’Нашій Лесі” було вміщено звіт про чергове засідання Республіканського комі тету по вшануванню пам’яті Лесі Українки, на якому обговорювано відзначення 75-тиріччя смерти вели кої поетеси, яка померла 1 серпня (за новим стилем) 1913 року. Говорили про урочистості, що відбулися і мають відбутися в різних містах, про діяльність і розбудову меморіяльних музеїв Лесі Українки, також обговорювалося питання про вихід ’’Літопису життя і творчості Лесі Українки” , який уклав Я. Мо роз, про доцільність його видання. Очевидно питання про доцільність видання виникло тому, що така книжка давно вже вийшла. Наприкінці 1970 року, до сторіччя народження вели кої поетеси, в Нью-Йорку вийшла друком книжка — "Леся Українка. Хронологія життя і творчости”. Книжку, обсягом 927 сторінок, склала Ольга Косач- Кривинюк, сестра Лесі Українки. Очевидно Респуб ліканському комітетові по вшануванню пам’яті Лесі Українки було б доцільніше не видавати нового ’’Літопису” життя і творчости поетеси, а в ’’умовах демократії і гласности” замовити ’’Хронологію” у її видавця — Української Вільної Академії Наук у Спо лучених Штатах і поширити цю книжку серед чита чів на Україні. Наймолодша сестра Лесі Українки, Ізидора Пе трівна Косач-Борисова, яка від 1949 року жила в Америці (померла 1980 року), проявила найбільшу ініціятиву в справі видання ’’Хронології” та організа ції збирання на це коштів серед українців у діяспорі. У своїй відозві з проханням пожертв на видання, Ізи- дора Петрівна написала: ’’Хронологія” починається короткою розповіддю про наш рід: з боку батька — Косачів, а з боку мами — Драгоманових. Далі хро нологічно подано перебіг життя Лесі від її першого до останнього дня. Цінність цього літопису в тому, що тут кожна думка, кожне твердження посвідчені документами (переважно листами), що їх підібрала Ольга Косач-Кривинюк, лю дина надзвичайно правдивої вдачі, дуже близька до Лесі Українки, не тільки як рідна сестра, але духово. Ольга, або як її звали в родині — Ліля, була на шість років молодша від Лесі. Нас було чотири сестри і два брати; Леся любила всіх сестер і братів, але ми, молодші, завжди почували, що Леся значно старша за Кас. Між Ольгою і Лесею різниця віку так гостро не відчува лась, їх взаємини були дружні і так би мовити ’’рів ноправні”. Ольга все життя була близька до Лесі ідейно, у цьому особлива цінність ’’Хронології’, бо ні хто не знав Лесі, як вона.” Далі Ізидора Петрівна пише: ’’Ольга багато пра цювала над рукописом, почала працювати років за два до початку війни. Спершу вона опрацьовувала Лесині листи й рукописи, а також листи інших членів родини. Ольга пильно зберігала все листування, на приклад, зберігла мої листи з Кавказу, написані під час останньої Лесиної хвороби... Перебуваючи під час війни у Львові, Ольга доповнила свою працю матеріялами з рукописного відділу Наукового Това риства імени Шевченка. Також вона використала ли стування Лесі з дядьком — Михайлом Драгомано- вим, що зберігалось в архіві Драгоманових у Вар шаві. Ольга закінчила свою працю незадовго перед смертю (в листопаді 1945 року) і передала один при мірник свого рукопису Українській Вільній Академії Наук, яка щойно почала свою діяльність у Західній Німеччині”... Збирання грошей на видання "Хронології” трива ло п’ять років. Із списка жертводавців, поміщеного в кінці книжки, видно, що на заклик сестри Лесі Укра їнки відгукнулися українські громадські організації і окремі люди з Сполучених Штатів, Канади, Австралії і Арґентіни. Книжку було видано. У відозві про надсилання на неї передплати, Ізидора Петрівна написала: ’’Книжка має унікальне літературно-історичне зна чення, але нею захопиться кожний читач. День за днем, рік за роком, пройде перед ним життя Лесі Ук раїнки — поетеси, людини, жінки, громадської діяч ки на тлі громадських і родинних відносин, затьма рене її тяжкими хворобами, освітлене її ідейністю і геніяльністю. Оживуть в уяві читача місця на бать ківщині і закордоном, де жила поетеса, як живі ста нуть люди з її оточення, найбільше велика родина Косачів. Часом загляне читач і в таємниці творчості поетеси, розкриті в її листах, переживе її настрої. Книжка ’Леся Українка. Хронологія життя і творчо сти’ буде завжди серед клясичних творів і першо джерел української літератури. Нею будуть користу ватися дослідники, на ній будуть виховуватися молоді покоління. Вона має бути в кожній україн ській родині”. Треба сподіватися, що книжка про Лесю Україн ку, яку склала її сестра, нарешті знайде шлях і на Україну.
Page load link
Go to Top