Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВИШИВАНА СОРОЧКА — Мамо, а він мені викає! — засміялася Гануся, вбігши до хати. — Хто? Що? — питає здивована мати. — Та бо ви не знаєте! Сиджу я на толоці, при гостинці, корови пасуться, а я вишиваю. Аж іде якийсь з міста. Такий молодий, гарний. ’’Слава Бо гу!” — каже. ”А що ви робите?” Чуєте, мамо? ”Що ви робите?” — каже мені! Ще мені ніхто в життю не ви кав. — Ну, і що далі? — зацікавилася мати. — Далі? Сів коло мене тай вишиванці пригляда ється. І каже: ”А що треба, щоб і мені так вишила?” А я кажу: ’’Купите такого полотна кусень і отаких ни ток і вишию”. Він сказав, що завтра принесе. Гарно подав руку, якось себе назвав так дивно й ще ска зав: ’’кравецький челядник”. Я не знаю, що робити... Завтра мабуть і не вийду туди, бо встидаюся. — Не будь дурна! — каже мати. — Принесе ро боту, то вишивай. Можеш за вишиття й плату взяти. Ми ж не багачі, знаєш, батька не маємо і майна як кіт наплакав. Тільки ти мені вважай, — щоб на вишивці скінчилося. Приніс полотна і ниток, аж забагато. ”3а тиж день буде!” — каже Гануся і чогось почервоніла. ★ * * А за тиждень знов прийшов. ’’Боже, що за гарна вишивка! — дивувався, оглядаючи. — А краватку ви шиєте?” — ’’Вишию й краватку!” — каже Гануся. — ”Ну, а теє, як буде з платою? Що маю вам заплати ти?” — питає юнак з міста. Гануся стала, мовби її жа ром обсипав. Не може слова сказати. Нагадала собі, що мама казала... Але ні! Не може... ’’Плати я не візь му. Я тішуся, що ви в місті в моїй вишивці ходитиме. Ви ніби то, ніби наш чоловік?” — ”Так, я українець! Я ж представлявся вам, що зовуся Степан Соловій, але ви певно не дочули. Але шкода, що плати не бе рете, бо я вже не можу у вас краватки замовити... Даром я не хочу, Ганусю..." Так і сказав: ’’Ганусю”. — ”Ну, то вже за краватку заплатите...” — каже Гануся. — ’’Добре! — відповідає юнак. — А за це дякую то бі, Ганусю!”... * * * — Він уже тикає мені, мамо! Чуєте, вже тикає” — говорила Гануся мамі того вечора. — ”А плати я не взяла... Не могла”. Мати дуже уважно подивилася на дочку і — зіт хнула. — Ой, Ганусю, Ганусю! Вважай мені з тим вишиванням без плати... — А називається Степан Соловій! Українець! Чу єте, мамо? Соловій... — Має щастя Гануся удови Гарасимихи! Ви чу ли? За якого пана йде. За кравця з міста. Вже опо відь перша була.... Так говорили дівчата й жінки, вийшовши з цер кви в неділю. І то за вишивку, чуєте, за вишивку! Сорочка за- дармо — а краватка за шлюб! Ну? Подумайте!... * ★ * А в три неділі потім весело заграли музики у вдови Гарасимихи. Правда, горівки не було, але все село веселилося. І дуже хвалять собі молодого. Ро зумний і гарний кравчина. Має щастя Гануся. В день по весіллю забрав її до міста. Говорив, що Гануся кравчинею стане й обидвоє робітню собі заложать. Будуть жити. А все за вишивку... Щаслива наша українська вишивка!. £ 0лі0ник _ н м Передрук із "Золотого Колоса", Календар на рік 1936, Львів. Затримуємо правопис оригіналу. X. ГОДІВ-ЮЗИЧ ВІСТІ З УКРАЇНИ Наслідки чорнобильської катастрофи — Віце- президент Академії медичних наук СРСР Л. Ільїн за явив, що в наслідок її вмерло 28 чоловік, 24 стали ін валідами і і II групи, 188 осіб виліковано. Весною медичному оглядові піддано майже 1 мільйон чоловік, з яких 700 тисяч обстежено поглибленими дозиметричними і лябораторійними методами. Лі карський медогляд пройшло 32 тисячі чоловік. Вста новлено, яку дозу напромінювання отримало ціле населення. З’ясовано, що протягом найближчих 50- ти років кожна людина дістане додатково 0.12 ґера (біологічного еквіваленту рентгена). Природне тло напромінювання дорівнює 0,1-0, 2 ґера у рік. Між селами Богданівкою та Колодрібка Залі- щицького району Тернопільської області відкрито поселення часів XII ст. Експедиція Київського Уні верситету склала плян цього давнього села. У центрі був т.зв. дитинець, оточений високим земляним ва лом з дерев’яною верхньою частиною. Навколо ди тинця — глибокі рови. Вчені вважають, що село зни щили татаро-монгольські орди в XII ст. * * * Лікувальні рослини на грядці. — Здавна гуцули удатні лікувати гірськими травами. Особливо цілю щою вважають вони родіолу рожеву, корені якої дарують молодим на весіллях. Але через масовий збір ця рослина стала нині рідкісною навіть у Карпа тах. Її заборонено збирати. М. Бойцуляк, житель села Косівського району, на присадибній землі ви рощує ’’золотий корінь” родіоли рожевої, а також тирлич жовтий, обліпуху, чорноплідну горобину та багато інших лікарських рослин.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
