Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БЛИЗЬКЕ МАЛЕ — ЗАСЛОНЯЄ ВЕЛИКЕ! ЗОЯ КОГУТ ДИВЛЮСЬ НА ОСІНЬ ЦЮ Лісам Гантеру Дивлюсь на осінь цю немріяно-розкішну, Стираючи непрошену сльозу. І робиться мені до болю смішно: Яку сатиру звідси повезу? З яких подій я буду підсміхатись? З яких розмов, дискусій і людей, Коли я в темноті моїх ночей Лиш думаю, що треба вже прощатись. Прощатись з осінню, з останнім блиском фарб, Що будуть в серці довго доцвітати. Я повезу з собою віршів скарб, Яких не зможу, мабуть, написати. ОСІННІЙ дощ Вітер листям верби тріпоче І, здається, когось гука. Дощ волосся моє намочить, Потече по моїх руках. Я обличчя підставлю під зливу, Дощ по віях моїх потече, А я буду сміятись щасливо З задерикуватих очей. Наберу повні пригорщі щастя Із краплин дощових на мить. Може, може мені ще вдасться Мою долю також зловить? — Де блукала ти, доле, донині? Я вже з рук тебе не пущу? — Ах, ви вірші мої осінні, І осінні краплі дощу!.. Із збірки "Кучерявий дим". Вид. "Слово" 1974. Переглядаючи часописи, журнали, різне писане слово, бачимо, що бувають деякі теми, які вперто повторяються. Якже часто пишемо, дискусуємо, чи таємо про такі справи як наприклад єдність, вихо вання дітей в рідному, патріотичному дусі, закріп лення ідентичности і інше. Причиною тих повто рень, впертого пригадування про ці, важливі для існування нашої спільноти, справи, не брак інших зацікавлень, не байдужість до цього що діється у широкому світі! Причина цих повторень проста: вони не розв’язані, вони завжди актуальні. Чому? Просто тому, що ми не знайшли досі розв’язки цих важливих питань. Вони завжди болюче актуальні і свіжі. Возьмім до уваги проблему єдности, об’єднання. Нема хіба ні одного свідомого українця, який не був би свідомим того, що єдність це одна із важливіших умовин дальшого існування нашого народу, одна з передумов волі до якої ми змагаємо, яку хочемо здобути для нашої батьківщини. При тому якраз єдности, об’єднання у змаганнях до волі найбільше бояться наші споконвічні вороги. Якраз ця воля батьківщини це і є те далеке, яке повинно нас об’єднати. Про цю велику спільну ціль немає непорозуміння між нашими різними групами, партіями, товариствами. Ми всі до неї прагнемо, її бажаємо. Ми теж свідомі, що дорога до цієї цілі не легка, особливо у сучасному світі з його скомпліко- ваними, суперечними інтересами, при величезному розвитку техніки і цілій низці різних співчинників. Ми теж признаємо, що тільки об’єднання цілого на роду у змаганні до волі може її нам дати, чи радше поможе її нам здобути. Але ця велика ціль далека, для нас далека навіть в просторі, бо живемо у різних країнах поза батьків щиною. А тут, на щодень, близько ми маємо свої справи, якже малі в порівнянню до цієї далекої великої! Вони малі, але вони близькі, щоденні і в клопотанні за осягнення тих малих цілей ми не годні здобутися на спільні зусилля для великої цілі. Навіть у такій актуальній цього пропам’ятного року справі, як відзначення 1000-ліття Хрещення України, раз у раз серед святочних подій виходять на яву ті малі різниці, які не дозволяють у цілкови тому з’єднанні відзначити цей спільний, єдиний величний акт Хрещення України Русі. І тут мале, близьке — засланяє велике. Але треба признати, що не завжди вдається тим малим різницям заслонити велике. І згадуючи цей святий рік ми повинні із нашої пам’яті і уваги вичер - кати ті недотягнення, які спричинили різниці, а па м’ятати про те, що нас об’єднувало. Можемо теж по дивляти, як на рідних землях безстрашно, соборно, об’єднано відзначили цей Святий Рік, наші земляки! Нехай будуть вони для нас прикладом. А про єдність не тільки говорім і пишім. Ми її здійснюймо. Думаймо про те, що нас єднає, а не про різниці, які можуть існувати у кожному зрілому су спільстві. У.Л.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
