Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
проти апартаїду (системи ’’окремого розвитку” рас, що її практикує Південна Африка) був поширений на зборах Комісії у справах міжнародних зв’язків і миру так, що в тексті остаточної резолюції є мова проти ’’порушення прав людини і людської гідности будь вони за умов апартаїду чи інших форм позбавлення свободи і справедливости” та заклик до урядів, щоб вони підтримували ’’ефектовні заходи проти усіх форм апартаїду, де б вони не проявлялись у світі”. Справа в тому, що Південна Африка явно прак тикує расизм і за це постійно зазнає осудження, в той час як в інших частинах світу діє апартаїд, якого не називають апартаїдом, хоч він не в меншій мірі порушує людську гідність і справедливість. Ця резо люція може служити взірцем для акцій на інших фо румах. В англомовному варіянті уривок у справі апартаїду звучить так: The Committee on International Relations and Peace of the International Council of Women meeting on the occasion of its centenary, wants to renew its op position to all violations of human rights and human dignity, be it apartheid or other forms of deprivation of liberty and justice. It calls upon its member councils to urge their governments to reaffirm their support of tho se policies of the United Nations that were introduced to implement more effective means of opposition to all forms of apartheid everywhere in the world. Унікальною і цікавою частиною програми з’їзду була релігійна служба в неділю 3 липня для відзна чення сотої річниці Міжнародної Ради Жінок у Вашінґтоні. На сквері перед готелем, в якому відбу вався з’їзд, зібрались учасники і заслухали ’’Молитву за єдність”, яку заспівала Лоїс Гайнсворт з Британії. Тоді по черзі відмовили короткі молитви представ ники різних вір: гіндуської, єврейської, будистської, християнської, мусулманської і багайської. Джіл Джексон і Сай Міллер заспівали пісню про мир, а всі присутні разом заспівали традиційну американську пісню з часів громадянської війни Джулії Вард Гау. На закінчення, голова кожної делеґації сказала сво єю мовою: ’’Ідіть в мирі”. Хоч від 1904 року, коли харківські українки бра ли участь у нараді Міжнародної Ради Жінок у Бер ліні, до тепер зорганізоване українське жіноцтво бере участь у нарадах і з’їздах, ще ніколи присут ність українок не була такою центральною, як на відзначенні 100-річчя МРЖ. Ця організація побудо вана на засаді, що тільки одна національна рада може входити в її склад від кожної країни. Українкам звичайно приходилось задовольнитись статусом спостерігачів, принагідними виступами, чи (як Міле- ні Рудницькій у справі голоду 1933 року перед комі сією Ліґи Націй) особистими зв’язками. Цим разом, членами делеґації Національної Ради Жінок США були Марія Савчак, Марта Богачев- ська-Хомяк і Ірина Куровицька. У канадській та австралійській делеґаціях також були українки. Мар та Богачевська-Хомяк почала на вашінґтонському конґресі свою другу каденцію як дорадник Комісії у справах міжнародних зв’язків і миру МРЖ. Велика кількість гостей з цілого світу на прийнятті і показі історичної ноші Союзу Українок наявно показала, що діяльність зорганізованого ук раїнського жіноцтва має позитивні наслідки. У друге сторіччя міжнародного жіночого руху українське жі ноцтво увійшло передніми дверима. На міжнарод ному форумі у Вашінґтоні, в липні 1988 року, Союз Українок репрезентував українську жінку і україн ський народ. РОСТИСЛАВ ХОМЯК Президент МРЖ Лілі Бойкенс промовляє під час гостини, побіч Марта Хомяк. ICW President Lily Boeykens speaking during the reception, with Martha Chomiak at her side. Барбара Ш устер з Німецької Національної Ради і Марія Савчак— голова СУА. Barbara Schuster of the German National Council and Maria Savchak, Head of the UNWLA. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top