Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВИШИВАНА СОРОЧКА — Мамо, а він мені викає! — засміялася Гануся, вбігши до хати. — Хто? Що? — питає здивована мати. — Та бо ви не знаєте! Сиджу я на толоці, при гостинці, корови пасуться, а я вишиваю. Аж іде якийсь з міста. Такий молодий, гарний. ’’Слава Бо гу!” — каже. ”А що ви робите?” Чуєте, мамо? ”Що ви робите?” — каже мені! Ще мені ніхто в життю не ви кав. — Ну, і що далі? — зацікавилася мати. — Далі? Сів коло мене тай вишиванці пригляда ється. І каже: ”А що треба, щоб і мені так вишила?” А я кажу: ’’Купите такого полотна кусень і отаких ни ток і вишию”. Він сказав, що завтра принесе. Гарно подав руку, якось себе назвав так дивно й ще ска зав: ’’кравецький челядник”. Я не знаю, що робити... Завтра мабуть і не вийду туди, бо встидаюся. — Не будь дурна! — каже мати. — Принесе ро боту, то вишивай. Можеш за вишиття й плату взяти. Ми ж не багачі, знаєш, батька не маємо і майна як кіт наплакав. Тільки ти мені вважай, — щоб на вишивці скінчилося. Приніс полотна і ниток, аж забагато. ”3а тиж день буде!” — каже Гануся і чогось почервоніла. ★ * * А за тиждень знов прийшов. ’’Боже, що за гарна вишивка! — дивувався, оглядаючи. — А краватку ви шиєте?” — ’’Вишию й краватку!” — каже Гануся. — ”Ну, а теє, як буде з платою? Що маю вам заплати ти?” — питає юнак з міста. Гануся стала, мовби її жа ром обсипав. Не може слова сказати. Нагадала собі, що мама казала... Але ні! Не може... ’’Плати я не візь му. Я тішуся, що ви в місті в моїй вишивці ходитиме. Ви ніби то, ніби наш чоловік?” — ”Так, я українець! Я ж представлявся вам, що зовуся Степан Соловій, але ви певно не дочули. Але шкода, що плати не бе рете, бо я вже не можу у вас краватки замовити... Даром я не хочу, Ганусю..." Так і сказав: ’’Ганусю”. — ”Ну, то вже за краватку заплатите...” — каже Гануся. — ’’Добре! — відповідає юнак. — А за це дякую то бі, Ганусю!”... * * * — Він уже тикає мені, мамо! Чуєте, вже тикає” — говорила Гануся мамі того вечора. — ”А плати я не взяла... Не могла”. Мати дуже уважно подивилася на дочку і — зіт хнула. — Ой, Ганусю, Ганусю! Вважай мені з тим вишиванням без плати... — А називається Степан Соловій! Українець! Чу єте, мамо? Соловій... — Має щастя Гануся удови Гарасимихи! Ви чу ли? За якого пана йде. За кравця з міста. Вже опо відь перша була.... Так говорили дівчата й жінки, вийшовши з цер кви в неділю. І то за вишивку, чуєте, за вишивку! Сорочка за- дармо — а краватка за шлюб! Ну? Подумайте!... * ★ * А в три неділі потім весело заграли музики у вдови Гарасимихи. Правда, горівки не було, але все село веселилося. І дуже хвалять собі молодого. Ро зумний і гарний кравчина. Має щастя Гануся. В день по весіллю забрав її до міста. Говорив, що Гануся кравчинею стане й обидвоє робітню собі заложать. Будуть жити. А все за вишивку... Щаслива наша українська вишивка!. £ 0лі0ник _ н м Передрук із "Золотого Колоса", Календар на рік 1936, Львів. Затримуємо правопис оригіналу. X. ГОДІВ-ЮЗИЧ ВІСТІ З УКРАЇНИ Наслідки чорнобильської катастрофи — Віце- президент Академії медичних наук СРСР Л. Ільїн за явив, що в наслідок її вмерло 28 чоловік, 24 стали ін валідами і і II групи, 188 осіб виліковано. Весною медичному оглядові піддано майже 1 мільйон чоловік, з яких 700 тисяч обстежено поглибленими дозиметричними і лябораторійними методами. Лі карський медогляд пройшло 32 тисячі чоловік. Вста новлено, яку дозу напромінювання отримало ціле населення. З’ясовано, що протягом найближчих 50- ти років кожна людина дістане додатково 0.12 ґера (біологічного еквіваленту рентгена). Природне тло напромінювання дорівнює 0,1-0, 2 ґера у рік. Між селами Богданівкою та Колодрібка Залі- щицького району Тернопільської області відкрито поселення часів XII ст. Експедиція Київського Уні верситету склала плян цього давнього села. У центрі був т.зв. дитинець, оточений високим земляним ва лом з дерев’яною верхньою частиною. Навколо ди тинця — глибокі рови. Вчені вважають, що село зни щили татаро-монгольські орди в XII ст. * * * Лікувальні рослини на грядці. — Здавна гуцули удатні лікувати гірськими травами. Особливо цілю щою вважають вони родіолу рожеву, корені якої дарують молодим на весіллях. Але через масовий збір ця рослина стала нині рідкісною навіть у Карпа тах. Її заборонено збирати. М. Бойцуляк, житель села Косівського району, на присадибній землі ви рощує ’’золотий корінь” родіоли рожевої, а також тирлич жовтий, обліпуху, чорноплідну горобину та багато інших лікарських рослин.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
