Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З УКРАЇНИ ПИШУТЬ.... ...За витрачений час дуже не дякуй. Мій час не ’’цінний”. В нас інженер як у Вас негр у старі часи. Заробляє менше ніж середний робітник і виконує різні фізичні роботи: фарбує паркани, копає ями, ви копує буряки... Це все у робочий час. Раніше ми ду мали, що це комунізм наближається (поєднання ро зумової праці з фізичною). А тепер кажуть: застій ний період. В нас деякі зміни і пожвавлення. Демократія вийшла на вулицю і витоптує клумби. Якщо все опи сати, то дійсно вийде довгий лист... 9-го липня в нас була видатна подія, яка може затьмарити всі мітинги. Це — ’’запис черги на меблі”. Ви там позбавлені такої радости, тому я трохи опи шу. Якщо тобі, наприклад, потрібні меблі (житлова кімната), то потрібно було записатись 9-го липня (щоб отримати в наступному році). А у цьому році отримують ті, хто записався у 1987 p. І в цьому ве лика перевага планового господарства. (Ті хто не отримав меблі, не повинен хвилюватись, усвідом- ляючи радість від того, що живе у суспільстві де найдешевший хліб на світі). Тому, що меблів менше ніж бажаючих придбати, черга неофіційно почала записуватись 2-го липня. Я записався 4-го зранку. Був 2700. А напередодні, 8-го ввечері вже було записано більше 5000 чол. Але ця черга неофіційна і звечора зібралась конкуренція і організувала свою ’’живу” чергу. Люди ночували цілу ніч до 8 ранку. Я прийшов близько 7 год. Було більше 800 чол. А мама так і ночувала цілу ніч. Отже Докінчення: "МОЇ РІЗЬБИ" Найяскравіше віддзеркалення того, як людина сама спроможна дбати, творити таку гармонію, знаходи мо у сім’ї. Це ота основна цілісна частка, від якої за лежить існування, здорове функціонування люд ського роду. Можливо, це з приводу мого походжен ня, традицій, в яких я зростав, існує в мені пошана до сім’ї, увага до її ролі, до матері, яка своє дитя несла у хустині, перев’язаній через плече, огріваючи його своїм теплом, до батька, який навчав нащадка сприймати світ, любити людей і природу.” (Наше Слово, Варшава, 12 квітня, 1987. Інтерв’ю з Г. Пе- цухом). Григорій Пецух є одним з найвидатніших імен у Польщі, що приносять славу творчому життю україн ців. Він є широко відомий і цінований мистець-різь- бар, який має за собою 61 виставок в Польщі та поза нею. З цього 17 експозицій індивідуальні. Праці на шого мистця можна оглянути в національних музеях Варшави, Познаня, Торуня, у Татшанському і Ново- санчівському музеях і у збірках міністерства Культу ри і Мистецтва. Є він одним з авторів декоративних елементів ’’Дому Туриста” в Закопаному. Різьбив він ’’трон” для фільму Фараон. У збірних виставках його твори були показані у Нью Йорку, Вашінґтоні, Відні, о 8 ранку зібралось 3-4 тис. чоловік. Конкуруючі черги не домовились і коли трохи відкрили ворота на площу, (де стояли столи на яких проводили запис) публика натиснула. Ворота відкрились і всі понеслись. Впало кілька жінок. Але їм пощастило: піднялись і напевно могли записатись. Мені трохи притиснули ребра. Сьогодні вже пішов до лікаря і зробив рентген. Маю надію, що тріщини немає... Про те, як лізли на стіни, штовхались, зламали стіл, поса дили записуючих за ґрати (замість смітників, щоб не знесли) писати не буду. Вийде занадто довгий лист. Трохи про мітинги. Такого не було, напевно, кілька десятиліть. На другому я був 16 червня. Ціка во було прочитати газети, які описали події. Я знав, що газети гіперболізують, але не думав, що до такої наглої брехні. Гостро виступила Ір. Кал. Я спочатку не зрозумів, чому публика так тенденційно одну тему піднімала (мова, вивіски, технічна література і все з позицій укр. мови). Причіпились до мера міста: на якій мові розмовляє (каже до 7 класу вчився в укр. школі). А на якій мові на роботі розмовляє, а на якій мові у сім’ї, а на якій мові діти розмовляють?... Ті, хто не знає про національні проблеми, сприй мають це як націоналізм. А якщо дисиденти вислов люють щось, написане навіть в газетах, то їх крити кують (як вчив Вишинський). Таврують останніми словами, а по суті нічого не говорять. ...Щойно прочитав публікацію, про нацистів у Ленінграді. Шиють німецьку форму, викопують на місцях боїв холодну зброю, автомати, пістолети, від знаки. Все відчищають, реставрують, проводять стрільби. Також ведуть нацистську канцелярію, ви дають "паспорти” зі свастикою на обкладинці з Будапешті, Празі, в Голандії, Швеції, Норвегії та Франції. У недалекому майбутньому його праці будуть виставлені в Радянському Союзі. Маю велику надію, що наш Український Музей в Нью Йорку постарається влаштувати індивідуальну виставку творів нашого славного артиста з Польщі, Григорія Пецуха, на жаль так мало знаного в україн ських заокеанських громадах. Коли на Варшавській ювілейній виставці, в 1987 р. запитали Пецуха, чим виставка є для нього, він, між іншим, сказав таке: ’’Справжнє мистецтво не мо же бути замкнуте у географічних межах чи кордо нах, які вимірюються кілометрами. Це також завдя ки мистецтву стають ближчими світові села, місця, культура, природа, з яких користаємо, з яких по черпнули ми цілющі соки і від яких, як і від свого ро доводу, немає нам втечі. Бо мистецтво, бо різьби — це своєрідне письмо, яке не потребує перекладу на сотні мов світу. Воно своєю універсальністю зрозу міле кожній вразливій людині. Тому за його посе редництвом можна передати більше інформацій про духовий світ кожного з нас ніж будь якою іншою мовною системою. І чим більше у своїй творчій ево люції збагачуємось досвідом, тим повнішими є наші інформації.” (Наше Слово, Варшава, 12 квітня, 1987).
Page load link
Go to Top