Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
творці бачили на одягах князів, бояр, на церковних ризах орнаменти виш иті парчею та р ізн о кольоровими шовками і хотіли застосувати ці мотиви на своїх рушниках. Не маючи змоги купити собі парчі чи шовку до вишивання, вони створили різні стіби, щоб видобути однією червоною ниткою світло- тіневий ефект, чого й доконали. Отак поліхромний орнамент з дорогих тканин перетворився в одно тонний, завдяки різнородним стібам з не менш вдалим ефектом. Надзвичайно цікаві та одні з найстарших орна ментів на рушниках, значення яких науковці роз шифрували, знаходимо на кролевецьких рушниках. Кролевець, місто на Поліссі (Сумська область), засноване з початком 17 століття. Місто заселене у великій мірі місцевими людьми, які жили там спокон віку, скоро перетворюється у великий ткацький центр та стає важливим торговельним пунктом між Україною і Росією. В Кролевці відбувалися два рази в рік великі ярмарки (Вознесенський та Воздвижен- ський), на яких збували велику кількість кролеве цьких рушників. Родини в Кролевці іноді мали по кілька варстатів і ткали на них усі члени сім’ї. Лляну пряжу мали місцеву, тільки червону нитку для взору спроваджували аж з Бухари. Найдавніший, як теж і найпростіший елемент взору, який знаходимо на кролевецьких рушниках, це солярний орнамент. Кола, розетки, зірки, ромби, квадрати, трикутники і прості кольорові смуги — все це мотиви тісно пов’язані з культом сонця, змінами в природі, як день і ніч, зима і літо та ін. Перенесення сонця на рушник у символічній формі — це свого роду заворожування, щоб сонце постійно сходило й ніколи не переставало гріти. Найбільшою тривогою первісної людини було те, що сонце могло б колись не зійти. Ткали теж на кролевецьких рушниках в геометризованій формі птахів, як ось півнів та качок. Півень сповіщає, коли сходить сонце, і тому він у народнім віруванні став символом сонця та світла. В народніх звичаях залишилося безліч обрядів, в яких важливу ролю відограє півень. Дівчата ворожать з півнем, щоб знати, який жених буде, господарі довідуються про урожай, ворожачи з півнем. Півня теж у давнину приносили в жертву. Наприклад, на весіллі разом з короваєм подавали теж і кусок печеного півня. Отож не диво, що півень знайшов собі місце і на рушниках. Качки символізують весняну воду — прихід літа. Одним із провідних орнаментів на кролевецьких рушниках — це зображення жінки-богині, яку ми називаємо Берегинею. Культ Матері-Богині Землі — Берегині відомий з часів матріярхату в Трипільській культурі і раніше. Отож залишки цього культу дійшли до наших днів на рушниках і були передані ніким іншим, як жінками ткалями. Берегиня на рушниках зображена з піднесеними вгору руками (так як в Оранті). В руках вона тримає дві квітки на яких іноді сидять півні або інші птахи. Часом Берегиню зображують з трьома квітками: дві в руках, одна над головою. Є ще й рушники, на яких одну постать Берегині ставлять на другу і на третю і це виглядає, що Берегиня мов дерево розквітає. Постать Берегині можемо знайти теж і на рушниках східнього Поділля (Клембівка), про що мова буде пізніше. Берегиня — це богиня багаства, врожаю, плодючости, та всього, що народжувалося. її праобраз знаходимо на Збручанськім ідолові (т. зв. Святовит), де вона зображена з турячим рогом у руці у вищому шарі статуї та з немовлятком над плечем у нижчому шарі. Залишки культу богині Берегині дійшли до наших часів. Один з дуже цікавих звичаїв записала мовознавець Олена Курило про те, як під час збору врожаю в деяких селах ’’водили Перегеню” (Берегиню). На Перегеню вибирали дівчину працьовиту, невинну та гарну. її обмотували червоними поясами. У піднесені вгору руки іноді клали дерев’яні ложки. Тоді водили її по цілому селі, приговорюючи та приспівуючи. У той час Перегиня виконувала різні рухи руками та дерев’яними ложками. Якщо дівчина була малого зросту, тоді вона ставала на плечі парубка та придержувалася Мот ив богині Берегині на Кролевецькім т канім руш нику The m otif of the goddess Berehynia on a woven towel from the Krolevec' textile mill. 6 НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
