Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТИХІЙНІ УКРАЇНЦІ Досить песимістично говорить Леонід Плющ про національну свідомість українців. Вона є, очевидно, але він окреслює її стихійною свідомістю. Фолклор не тільки не плекають, але і нищать, бо в ньому є традиція, остається тільки сценічний фолкльор. Різко відрізняє Леонід Плющ інтернаціоналізм від космополітизму. На його думку інтернаціоналізм — любов до свого народу і пошана до других. Це протилежне до космополітизму, у якому націо нальне розпливається у якомусь безобличному загальнолюдському. Але байдужість до історії інших народів теж треба засудити: якщо забуваєш про других, забудеш і про себе. Совєтська система на ділі нищить дружбу народів. Для прикладу книжка Романа Іванчука "Мальви” була засуджена якраз тому, що в ній говориться про дружбу народів. Він різко критикує Рильського, який у одному із пізніших своїх творів звеличує підкорення москалями татар. ЖІНКИ ВЕЛИКА СИЛА Леонід Плющ високо цінить жінок і вважає, що в них велика сила, вони спроможні багато вчинити, особливо у змаганні за права людини в обороні переслідуваних. Ісус Христос, а теж Магомед і Конфуцій високо цінили жінок. Це не Магомед, але його наступники зіпхнули жінку у підрядне становище. ’’Мати Божа” — каже він — ’’була вірніша Христові, як апостоли”. Драматично представляє він положення жінок у в’язницях. Говорить про те, як знаходив сліди крови в умивальнику, а була це напевно кров Надійки Світличної, хворої на легені. Додатковим принижен ням, але теж дошкульним способом знущання над жінками є поміщування їх із карними злочинцями- жінками. Такі жінки ще гріші від мужчин, а особливо безоглядні і розбещені жінки, карані за сексуальні проступки (н. прим, лесбійки). Перед жінками великі завдання: поглиблення на ціональної свідомости без ненависти до інших сусідських народів, без антисемітизму та інших упереджень. Жінки повинні виступити до міжнародніх чин ників з протестом проти того, що деякі держави, в тому Фінляндія, видають політичних втікачів. ЗАВДАННЯ ЕМІҐРАЦІЇ Впродовж цілої розмови пробивається велика турбота Татьяни Житнікової про других. Вона згадує тих усіх, завдяки яким їй вдалося порушити опінію світу, яка вкінці почерез інтервенцію світових математиків довела до звільнення її чоловіка. Вона згадує матір Лісового — Сергієнко та інших, якими треба б занятися. Вони обоє говорять про сім’ї ув’язнених. Еміграція повиннна інформувати світ про те, що В останній хвилині наспіла вістка, що дня 29 березня 1976 р. померла у Мюнхені МІЛЕНА РУДНИЦЬКА народжена 5.VII 1892 у Зборові, Західня Україна визначна громадська діячка б. голова Союзу Українок у Львові б. голова Світового Союзу Українок про що повідомляє Екзекутива Союзу Українок Америки Померла д-р Євгенія Єржковська Дня 2-го березня 1976 р. померла в Сиракюзах лікар-гінеколог др. Євгенія Єржковська, визначна громадська діячка ■ активна членка СУА, яка деякий час займала пост культурно-освітньої референтки Головної Управи СУА та провідні пости в 68-му Від ділі в Сиракюзах. Була іменована почесною членкою двох Відділів СУА і Окружної Управи Північного Нью-Йорку. Е К ЗЕ К У Т И В А СУА діється в Україні, але теж старатися, по можності, щоб і туди діставалася література та інформація. Ще в Галичині можна знайти якісь книжки, (ось хоча б Донцова) але в Східній Україні нічого нема. Журба за те, що люди в СРСР стають щораз то більш невразливі на все, що діється кругом, що їхні погляди і зацікавлення звернені тільки на побут, що плекається погорда одного народу до другого, а тим самим нема правдивого патріотизму це нитка, що пробивається під канвою нашої розмови. І коли приходиться прощатися, і ми їдемо до Парижу, а далі до Брюсселю, все наново повертаєть ся враження, що ми зустріли правдивих людей, а теж турбота, чи зрозуміємо цих людей, які рискували в боротьбі за свободу думки; чи дамо їм врешті можливість відзискати сили, спокійно зорієнтувати ся у цьому світі, який має інші умовини, нові для них; чи дамо їм свобідно вибрати дальшу дорогу як у приватному, так і в суспільному житті; чи не схоче кожне з наших угруповань впрягати їх у свій віз. Одне певне — це люди, які не продадуть свого "я” за миску сочевиці, але теж і те, що ці люди прийшли до нас з вірою і любов’ю, і ми не сміємо їхнього довір’я завести. 4 НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1976 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
