Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВАСИЛЬ: Ну, я на цьому не розу міюсь. МАРТА: То й мовчи. Он і Ганнусі сповнилось 16 літ, треба подумати про краще вбрання для неї. ВАСИЛЬ: Вона і так непогано вдяг нена. МАРТА: Але і не ліпше від інших. Зрештою, чи ти бачив, чи звертав увагу на те, як вдягаються дівчата її віку? ВАСИЛЬ: Та не дуже. МАРТА: То запитай мене про такі речі. Невже ти хочеш, щоб твоя рід на донька була вдягнена гірше від інших, щоб на неї ніодин хлопець не глянув? ВАСИЛЬ: Та вже он троє дивлять ся, тобі ще мало? МАРТА: Так, троє, але які? Чого вони варті разом зі своїми родичами? ВАСИЛЬ: Я не знаю, чого вони варті, бо не заглядав до їхньої бан кової книжки. МАРТА: Якщо в них така взагалі є, бо он ще й досі власного авта не спромоглися придбати. ВАСИЛЬ: А може вони авта й не хочуть, збирають гроші одразу на літак? МАРТА: Дурні твої жарти. І чого то стоїш досі? Сідай, відпочинь тро хи, бо запаркував авто так далеко, що вже й сил нема до нього доби ратись, ноги попухли. ВАСИЛЬ: Сил нема... То не треба було одразу всі ці речі купувати! Можна було б і наступного тижня трохи докупити. МАРТА: Чи не думаєш ти, що той рожевий капелюх чекав би на мене аж цілий тиждень? Та його вже сьо годні хтось би забрав! Або та сріб ляста суконка... Ще трохи — й її не було б. А де ти знайдеш таку роз кішну суконку за такі малі гроші? ВАСИЛЬ: Що-о-о? Малі гроші? Та ж вона майже сімдесят долярів коштувала. Це вже для тебе малі гроші? МАРТА: Не перебільшуй, ціна її не сімдесят, а тільки шістдесят де в’ять долярів і дев’яносто п’ять цен тів. А виглядає вона на всі сто до лярів. Таким чином ми зекономили понад тридцять долярів, а ти кажеш, що я не вмію жити. Он пані Носик має сукню за сто двадцять долярів і чоловік їй не дорікає, а ти мені все життя, мабуть, згадуватимеш про цю нещасну суконку... (схлипує). ВАСИЛЬ: Мартусю, не починай, я вже й забув про неї! МАРТА: І забудь, чудово! Я каза тиму всім, що заплатила за неї дев’я носто три доляри. Вона на таку ви глядає, а нас шануватимуть більше. ВАСИЛЬ: Про мене кажи хоч і двісті. МАРТА: Ні, це вже за багато, мо жуть не повірити, а дев’яносто три — якраз добра ціна. Ой, хоч би швидше додому добратись та поміряти її! І треба ж було тобі так далеко парку- вати кару! ВАСИЛЬ: Так ближче не було мі сця вільного. МАРТА: Напевно було, але тобі, як завжди, ліньки шукати! Лінтюх, ведмідь неповоротний, і де ти взявся такий на мою бідну голову? ВАСИЛЬ: Тихо, не галасуй так, бо он іде один знайомий. МАРТА: Де, хто такий? ВАСИЛЬ: Он той, що саме до бра ми ввійшов. МАРТА: Хто ж то такий? Щось я його не пізнаю. Ах, чи не пан інже нер Цибулька? (поправляє зачіску, підмальовує уста). ВАСИЛЬ: Та ні, то не він. МАРТА: То хто, кажи нарешті! ВАСИЛЬ: Та це один поет-бідака, який власним коштом книжки видає. МАРТА: Так йому й треба, хай не пише! Хто ті книжки тепер купує? ВАСИЛЬ: Та це так. МАРТА: О жах, у нього в руках пакунок! ВАСИЛЬ: Але ж тільки один. У нас он скільки тих пакунків — і нема ні якого жаху. МАРТА: Так, але в нас путні речі, а в нього? Ось побачиш, — то книж ки й він обов’язково намагатиметься продати їх нам. Кажи, Васильку, що ми вже їх маємо, читали. ВАСИЛЬ: А як то нова книжка й її ще ніхто не читав? МАРТА: Такого не буде. Зрештою, я від нього зумію дуже швидко від робитись, я тільки за тебе боюсь. Хіба ти маєш твердий характер? Він може тебе легко вмовити й ти ку пиш його книжку. ВАСИЛЬ: Та можна було б і ку пити раз. Він непогано пише, чув я. МАРТА: Для чого викидати по-дур ному гроші? Хіба ти будеш її коли читати? Ти навіть для телевізії уве чері не маєш часу, не то що для книжки. ВАСИИЛЬ: Та це так. МАРТА: А життя тепер подорож чало, кожного центика треба берег ти. Ми й так витратили сьогодні ба гато грошей, мабуть яку сотню до лярів. ВАСИЛЬ Додай ще двадцять. МАРТА: От бачиш, як воно тепер з грошима... Та не дивись ти в той бік увесь час, може він і не пізнав нас, мимо пройде. Зрештою, мене він не спіймає, я за тебе боюсь. Ти ще маєш гроші? ВАСИЛЬ: Ще трохи, яку десятку. МАРТА: Негайно віддай мені. ВАСИЛЬ: Незручно саме тепер виймати гроші, ось він уже поруч. (Входить поет із невеличким па кунком у руках). ПОЕТ: І де тільки наших людей немає! А в Ню Йорку, мабуть, най більше. Доброго дня вам! ВАСИЛЬ: Спасибі! Доброго дня і вам! Прогулюєтесь? ПОЕТ: Трохи. Шкода такого погід ного дня сидіти в хаті. ВАСИЛЬ: День справді чудовий. ПОЕТ: Дозволите біля вас промо ститись на хвилинку? ВАСИЛЬ: Просимо, просимо, місця всім вистачить. МАРТА: Тим більше, що я вже йду. Василю, дай мені ключі від ка ри, я під’їду трохи ближче, щоб не тягти всі пакунки так далеко. Ох, як я втомилась! Якби оце були гроші, то негайно б взяла таксівку й поїха ла додому, а ти б уже сам шукав нашу кару. Але що ж зробиш, коли в кишені лишається всього кілька центиків. Ох, біда з тими грошима!.. Знову доведеться цього тижня пози чати в сусідів. І добре ще буде, як вони позичуть... ПОЕТ: Якщо вам так скрутно з грошима, то я можу позичити. МАРТА: Справді? Яка несподіван ка! Скільки ж ви можете нам пози чити? ПОЕТ: На жаль, багато не можу, але яких долярів двадцять... ВАСИЛЬ: Ні, ні, не треба, ми якось обійдемось. МАРТА: До того ж вони нас і не врятують. Невже ви думаєте, що я, чоловік і донька зможемо довго жи ти на ті ваші нещасні двадцять до лярів? ПОЕТ: Я так не думаю, але в мене немає зараз більше. Я оце видав книжку власним коштом, на яку й пішли всі мої збереження. (Кінець б.) 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1966 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
