Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
було здогадуватися, що вони не були з найкращого товариства й були приловлені на різних злочи нах. Всі вони, крім двох молодих дівчат, говорили польською мо вою. Спільна недоля зблизила мене до отих двох дівчат, що виявили себе українками. Воии були уче ницями Вчительської Семінарії при вул. 'Полоцького у Львові. І їх також польська поліція під ступно заманила на 'вулицю й привезла до ІБриґідок в тій самій цілі, що й мене, але ніхто з них нічого не сказав. Нас разила обстановка тієї тю ремної залі, 'бо перший раз у житті нам довелося подібне пере живати. Оці нещасні жінки з роз бурханим волоссям, що лежали на причах попід стінами, виглядали в слабенькому електричному ос вітленні, як ооимари. Це прикре враження підкреслювали їх за хриплі розмови, від яких нам „в’я нули вуха“. іМи всі три відокре милися від них, присіли в кутку й тихо шептали між собою про все, що -нас питала поліція. Ми навіть пробували спати, але скоро по- час докучати голод, а крім того ключник часто отвирав двері й впускав, свіжі „нічні птиіці“. Нам довелося ,,прокуняти“ на причі в сидячій позиції аж десь коло третьої години ранку, коли двері відчинилися й вартовий ка зав нам трьом іти за ним. Нас пе реведено коридором до іншої, меншої й неосвітленої келії з двома причами попід стіни. В ній було холодно й непривітно. Мені ніяк не збиралося на сон. Очі блукали в півсутінку по стінах і по стелі, та спинилися на вікон них ґратах, крізь які поволі зачи нали продиратися перші проміння сходячого сонця. Щойно тепер я завважила, що стіни нашої нової келії були гу сто записані. З іцікавости я почала відчитувати деякі написи й під писи. Більшість із них були на писані по'-українськи, — одні більше, а другі іменше вправною рукою. Один із тих написів звучав: „Тут ібула замучена Ольга Баса раб". По моєму тілі пробігла дрож, якби електричним струмом, і серце молотом забилося в гру дях. І, дивно, ця тюремна келія лгепер здавалася мені святим міс цем. Я й не счулася, як опинилася навколішках, а мої уста почали шепотіти молитви за душу сл. п. Ольїги, моєї одноіменниці, та за весь український народ, що бо ровся й поніс великі жертви за свою свободу. Не знаю, чи дійсно в тій келії була замучена Ольга Басараб, чи якась добра душа, знаючи про її смерть у 'Бриґідках, написала це на стіні? Одне знаю, що іпо від- читанні того напису новий дух вступив в мене й я була готова піти слідами героїні. ❖ ❖ ❖ Вранці поліція ще раз закли кала мене на кількагодинне пере- слухання, але нічого від мене не довідалася. Цікаво, що під час пе- реслухання з-перед моїх очей не зникав напис, за яким мені при виджувалося округле обличчя з чорними, проникливими й повни ми завзяття очима Ольга Баса раб, якої світлину я завжди мала в моїй шкільній книжсці. Поліція не була вдоволена мо їми відповідями. Вона раз грозила мені довгим ув’язненням, а другий раз обіцювала „гори-мости“, щоб я лише сказала, хто, що, як і коли говорить у нашій школі проти польської влади. Одначе, все це закінчилося нічим. Невидимий об раз Ольги .Басараб, що не зникав з-перед моїх очей, додавав мені сили. По полудні мене пустили до дому. Не треба й казати, з якою великою радістю мене вітали в ін ституті настоятелька та подруги, немов когось „з іншого світу“. З якою гордістю я всім розказувала про свої одноденні переживання в польській тюрмі! Це був мій „хресний вогонь“, що мав загар тувати мене на ціле життя. Сьогодні, хоч уже минули де сятки років з того часу й прий- шлось зазнати більше важких пе реживань під час війни, все ж та ки, цей коротенький епізод з мо го ЖИТТЯ € свіжий у моїй пам’яті. Напис: „Тут була замучена Ольга Басапаб“ -—• завжди стоїть перед моїми очима. Чи ви вже подарували міськ і й бібліотеці „Дух Полумя“ — твори JI. Україніки англійською мовою? Софія Парфанович: НА СХРЕ ЩЕНИХ ДОРОГАХ. Повість, На кладом автора. Шикаґо 1963. З передмовою В. Несторовича. Стор. 418. Ціна 5 дол. До окреслення цієї книжки слід би додати ще слово „докумен тальна “. Бо й справді вся її дія оперта на фактах нашої мандрів ки, людях і переходах. Із тієї різ ницею, що авторка, як лікар, глибше зазирнула у лихоліття не волі ,,ост-ів“, як інші. А як лю битель природи, вона глибше ід- чула красу суворих альпейських гір. Але найбільше проймає в книж ці доля звичайної української ро дини, що проходить труднощі, по- трясення й життєві удари. Це на дало всім фактам життєвого пуль су й перспективи. Повість зали шиться цінною пам’яткою своєї доби. ЗАПИСКИ НАУКОВОГО Т-ВА ім. ШЕВЧЕНКА. Збірник на по шану Зенсна Кузелі. За редак цією Володимира Янева. іПариж- Ню Йорк-Мюнхен, 1962. Стор. 582. Перша частина цього збірника дає сильветку цього видатного ет нографа. Із офіційного життєпису та спогадів сучасників постає пов на картина його життя та його трудів. Заходами всіх чотирьох братніх НТШ при видатній фінан совій допомозі громадянства по явився цей збірник. У дальших частинах збірника, вміщено праці Філологічної й Історично-Філософічної Секції, а в них удалося подати ще недру- ковані або мало відомі праці 3. Кузелі. Із жіночих прізвищ поміж авторами слід згадати — окрім спогаду дружини — праці Анни Галини Горбач і Наталії Полон- ської-Василенко. JI. Б. НОВІ КНИЖКИ У ПАМ’ЯТЬ ПОЧЕСНОЇ ЧЛЕНКИ У пам’ять почесної членки 33 Відді лу СУА та видатної економічної діячки на рідних землях бл. п. Олени Левиць- кої жертвуємо 50 дол., із того 25 дол. на наукову станицю НТШ у Сарселі, а 25 дол. на стипендійний фонд укра їнської молоді. 33 Відділ СУА ім. Лесі Українки у Клівленді 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top