Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ШІСНАДЦЯТИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ДРУГЕ Голод в Україні 1964 рік є для багатої в при родному відношенні України зно ву роком голоду. Від часу постання УРСР голодо- ва катастрофа навіщає Україну вже четвертий раз: 1921 p., 1933, 1945, 1963, себто приблизно кож них 10 або 12 років маємо на ба гатій урожайній українській зем лі, в країні, що називалася „шпих- ліром Европи", голод, що косить мільйони людей. Першою жертвою голодових акцій і катастроф падуть діти. Материнська любов виявляється зі стихійною силою у змаганні за охорону народженої істоти, тому й терпіння жінки-матері у випад ках природної смерти, чи насиль ного нищення життя дитини порів няльно сильніше, глибше і гострі ше від терпіння іншої людини. Тому й охорона прав жінки й ди тини існує всюди в культурному світі, тому ми маємо право боліти й бити на тривогу з приводу но вої загрози, яка наближається до України, забере життя в тисяч не мовлят і принесе нове море тер піння української матері. Вину за голод поносить, згідно зі сов. пресою, неврожай на Укра їні та ,,шкідники сов. майна“, які... „крадуть хліб і годують ним ху добу". Над ними відбуваються су ди й їх розстрілюють. Не знаємо, наскільки світ свідомий є того, хто винен у голоді України. Можливо, що навіть деякі з тих, що вмирали з голоду, вмирали з переконанням, що виновниками були в 1921 році петлюрівці й „капіталісти", в 1933 році „буржуазні націоналісти", в 1945 р. Сталін, а в 1963 р. — не врожай та „спекулянти й розкра дачі майна". Разом із вістями про неврожай в Україні, раціонування хліба, гостру нестачу харчів, черги перед крамницями за чорним глив- ким хлібом — довідуємося з пре си, що Куба одержить 1964 р. до помогу від СССР в харчах, одягах і будівельних матеріялах. Можемо бути певні, що одержать цю допо могу теж усі ті держави й народи, де Москва піддержує внутрішні конфлікти, домашні війни й рево люції, хаотизуванням життя „на ближає час світової комуністич ної революції", щоб потім і в ін ших народів відбирати останній шма'ток хлі>ба;, нищити їх фізично, морально й економічно так, як ни щить тепер поневолені нею народи східньої Европи, а в першу чергу Україну. Вже сама постійність голодових хвиль в Україні говорить про ор ганізованість загальної голодової ситуації з метою послаблювати біологічну субстанцію українсько го народу, зломити його спротив проти русифікації й економічної експлуатації. Провал колгоспної системи, частини неприродної ко муністичної економіки є теж не без впливу на постійні неврожаї та нестачі найпримітивніших ре чей щоденного вжитку. Міжнародні жіночі організації виявляють постійно своє гуманне ставлення до людини й народів у хвилинах природніх та історичних катастроф. Тому звертаємося і те пер до міжнароднього жіночого світу за допомогою. Не просимо матеріяльної допомоги. Україн ська спільнота поза Україною по силає сама мільйони грошей у па кунках до „квітучої УРСР". Про симо моральної підтримки в хви лині національної трагедії. Про симо висловити опінію про факт, що уряд Москви нищить знову покоління нашого народу лиш для того, щоб опанувати цілком її ба гату землю. Опінія міжнароднього світу вможливить наші й загальні допо- могові акції голодуючим, а тим самим урятує від голодової смер ти тисячі дітей, жінок і чоловіків. Управа СФУЖО ПОРАДНІ НАРОДНЬОГО МИСТЕЦ ТВА Референтура народнього мистецтва СФУЖО скликала засідання Комісії на день 6. жовтня 1963 у Саскатуні. 3-по- між обговорених там справ на перше місце вибивається — 'Порадня Народ нього Мистецтва. Як знаємо, народне мистецтво — це одна з головних ділянок заінтересу- вання наших жіночих організацій. Во но проходить різними руслами, як у щоденному нашому побуті, так і в на шій репрезентації іперед чужинецьким світом. При цьому трапляються недо ліки через незнання й замалу підго- тову в тій галузі. Комісія Нар. Мистецтва вважає, що Порадиі могли б зарадити цьому. Ма ємо 'багато знавців народнього ми стецтва та окремих його ділянок. Ко ли б жіночі організації притягнули їх у різних осередках на пост референ ток або дорадників, тоді сама клітина організації та її членки мали б відпо відне спрямування. Наприклад при влаштуванні курсів вишивання чи ке раміки, показах писання писанок. Та кож при виставках нар. мистецтва во ни могли б .визначувати стилеві експо нати, при підготові Вишиваних Вечер ниць чи дитячого вишиваного вбрання могли б служити порадою. Допомага ли б теж при пошитті народніх строїв чи церковних прикрас. Улаштування хати в українському стилі також бу ло б для них вдячним завданням. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1964 13
Page load link
Go to Top