Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Молодість і подружжя Д і я л о г (Пані Людмила телефонує до пані Оксани.) ЛЮДМИЛА: Чули? Молоде по дружжя: їй 1!8, а йому 21! ОКСАНА: Які прекрасні літа! Щасливі діти! Бажаю їм щастя, хоч їх не знаю... ЛЮДМИЛА: Ледве, щоб наші побажання тут щось допомогли... ОКСАНА: Щось я вас, дорога пані, не розумію. Чому такі чор ні перспективи для молодого по дружжя? Аджеж тепер життя мо лодим людям укладається так лег ко й тарно! Ледве закінчать шко лу, вже мають добре платну пра цю. Можуть і побратися, коли за багнуть, бо є за що влаштувати дім і господарство, і авто купити і з розваг користати. Як працюють о'бидвоіє, мають усього вдосталь, а як прийде дитинка, то хоч жін ка залишається вдома, то холоду й голоду «є знатимуть. Чи ж то так було за наших часів? ЛЮДМИЛА: Так воно й не так, дорога пані! Бо .по двох-трьох ро ках те ,,багате" щастя кінчається з лоскотом і тріскотом. Де не гляньте, або розходяться, або вже розійшлись, або вона втікаїє до матері, або він покидає, а якщо живуть, то з думкою про розвід! ОКСАНА: Це правда, що є ба гато розводів, але ж не всі вони в молодих подружжях! ЛЮДМИЛА: Але велика біль шість. Бо молоді люди не є при готовані до життя, не здають со бі справи з того, що їх чекає. Ко ли на них упаде тягар щоденного родинного життя, тягар подруж ніх, батьківських і господарських обов’язків, вони заломлюються. Якась мода найшла на одружу вання дітей, замість дозрілих лю дей з досвідом і відпорною ду ховою та фізичною силою. ОКСАНА: Я зовсім з вами не згоджуюся. 'Кожна мама завжди хотіла й буде хотіти віддати доч ку заміж у молодому віці, коли ця дочка принадна, у розквіті краси, а не тоді, коли вже ніхто на неї звертає уваги. То є закон приро ди, що тут вдіє теорія? ЛЮДМИЛА: Теорія ні, але жит тя. Так могло бути за ,,наших давніх добрих часів", коли дівчи на від дитинства була виховува на на дружину, матір і господи ню і йшла у заміжжя, як у своє одиноке призначення. ОКСАНА: А чи це не було кра ще? Тоді подружжя було міцно уфундоване, коли чоловік знав, що він має постарати до хати, а жінка мала ту хату провадити, дітей виховувати і репрезентува ти. Що не кажіть, але то був до брий поділ завдань! А тепер ніхто не знає, де кінчаються одні, а по чинаються другі! ЛЮДМИЛА: Немає сумніву, що жіноча еманципація змінила об личчя подружжя! Жінка вже не є під чоловічим володінням, а по дружжя вже не є для неї єдиним прибіжжцем у житті. Але наше суспільство не здає собі справи з цих перемін. І молоді люди теж ні. 'Вони не усвідомлюють, що подружжя тепер є добровільним союзом двох людей і обов’язком цих молодих людей є вдержати цей союз взаємним зусиллям, у- ступками і посвятою. Але звідкіля можуть узяти це усвідомлення малолітні? ОКСАНА: Ви всю вину за кри зу сучасного подружжя скидаєте на молодість подругів. Але роз води трапляються і серед стар ших подруж і причини їх є різні. Новітня психологія каже, що при чиною розводів є невроза сучас ної людини. Берґер ствердив, на приклад, що невротики сходяться з невротиками, а нормальні люди з нормальними людьми, що є нев рози, які себе притягають і які себе відштовхують. Той же Бер ґер каже, що невроза часом вила- дується у першому подружжі і друге є щасливе, але здебільшого вона діє однаково і в черговому, якщо прийняти теорію Фройда, що формація людського характе ру завершується у дитячих роках. ЛЮДМИЛА: Не знаю я, пані Оксано, психологічних теорій, але бачу, що діється кругом мене. Візьміть дочку вашої приятельки, Галю. З першого року каледжу задурилася в Славкові і повінча лися. Вже в поза-медових місяцях він почав пропадати вечорами по за домом, а вона почала плакати за студіями. Хотіла вертатись до каледжу, але прийшла дитина. Ледве дитина станула «а ноги, а батьки вже розводяться. ОКСАНА: Але ж не всі жінки так спішаться до розводу. Власне жінки поголовно посвячують свою професію, студії, можливість ка- рієри для родини. Навіть така еманципантка, як Маргарет Мід каже, що як жінка і найчастіше така з вищою освітою — має ви бирати між родиною, а карієрою, то в більшості випадків вибирає родину. А коли пізніше мусить іти до праці, то працює вже лиш для заробітку, понижче своїх ква ліфікацій і здібностей. ЛЮДМИЛА: Бо так спішиться перед тим до вінця, що навіть студій не скінчить! І знову вийде на моє, що ранній вік є тривкою перешкодою у подружньому жит ті. І якщо хтось схоче сказати іншу думку, то я радо прослухаю, але заздалегідь кажу, що йому не буде легко мене переконати. І. В. П. ІЗ ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ Взірці для кераміки Передплатниці, що живуть далеко від Сходу, бажають собі, щоб у жур налі поряд з узорами українських ви шивок, які є гарні й читачки користа- ють із них для свого вжитку, були ще й взірці української кераміки (форми й самого розмальовування), подані в кольорах. Можуть бути й світлини, але не надто дрібні. Цікаві були б теж статті фахівців кераміки в цій галузі із зразками їх виробів. Із вишивок бажано було б бачити більше взірців вирізування, що виши вається на Полтавщині й більше ніде. Також хотілося б бачити старовинні церковні взірці, виконані галтом. Галина Завадович, Денвер 2 НіАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
