Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Марта Калитовська ВІЧНІСТЬ Над 'нами шуміла вічність. Ви хотіли взяти на руки — вона була зеленок» піною світла що хиталось над нами. Ви хотіли обняти вічність але вже вона була ;піснею що зелено шуміла октавами на прозорому фоні місяця. Як би притулити до серця? Ал-е тіні го'йдались п’яними і мечем натягнувся (промінь, що косив нерозважні тіні. І тоді тільки ви зрозуміли: вічність була у вас і співали у вічності ви. Ш у к а н н я (Уривок) В коридорах блукає смерть. Кожний з нас мав такі коридори. Більшість із жахом смертельним її оглядала. Хтось із блідолицим спокоєм Сократа і герої :з радісним співом святих умирали. Друзів шукала вона найбільше у тих, що залишали вікна і двері наростіж. З ними гомоніла вона ніби гостя. Навіть бувало часом 'золотавий коктейл приносив хвилини свавільного щастя. Тривожило теж і її питання про вічне. І покинувши друзів, блукала самотньо під золотавим килимом безлічі зір де ніжний провіль Кас і отієї надив. Із збірки „Рими і не-рими“, 1959 У сорокліття Настав місяць, у якому знайдеться на наших устах одне незабутнє жіноче наймення. Постать Ольги Баса- раб серед нашого жіноцтва широко відома. її тихе, пра цьовите життя і геройська смерть поклали свій відпеча- ток на шлях української жінки взагалі, а молоді зокрема. Із численних, до тепер друкованих спогадів знаємо Дещо про її життєвий шлях. У сирітській долі гартува лась її національна свідомість, у громадській роботі до зрівав її характер. І коли удар долі розторощив її осо бисте життя, вона віддала себе служінню Батьківщині. Тихо й без голосних заяв, як усе, що вона робила. Зорганізоване жіноцтво з особливим зрозумінням підходить до неї. Вона ж бо поставила невмірущий приклад відданої, жертвенної, жіночої праці. Це ж бо вмілій допомозі Ольги Басараб завдячують багато ра нені українські вояки у Відні, це ж бо при її активній співдії розвинувся там Український Жіночий Союз. На становищі касієрки Союзу Українок у Львові постиг її арешт поліції. Ольга Басараб розуміла вагу жіночої праці і знаходила в ній новий глибокий зміст. Це й оцінив Австрійський Червоний Хрест, даючи їй високе відзначення за її труди. А серед нашої громади оцінили це ті, що знають того роду працю. Геройська смерть Ольги Басараб мала далеко шир ший відгук. Немов блискавкою освітила те, чого вима гала служба в підпіллі: беззастережну стійкість та від даність ідеалові й його кличам. В умовинах займанщини не було змоги цієї постави васвітлити. Проте молодь відчула її велич і без життєписів та звітів. Вона стала для неї показником у дальшій праці. Сотні й тисячі жінок пішли шляхом Ольги Басараб. Були між ними й провідні одиниці і подвиг деяких мав далеко ширший засяг. Та не в тому річ. А в тому вчин кові, що рівно ЗО років пізніше спонукав 500 жінок у Кінґірі до оборони своїх друзів. В їх збірному виступі проти совєтських танків було щось із тієї саможертви, з якою Ольга Басараб кинула своє молоде життя на терези долі. Сьогодні згадуємо її — оту першу, і їх — тих останніх. Ще не можемо оцінити як слід величі того кроку. Перо поета, кисть мистця і маска актора колись насвітлять нам ці постаті. А тепер ми лиш серцем відчу ваємо їх вагу й силу. НАШЕ ЖИТТЯ - ЛЮТИЙ, 1964 1 РІК XXI ЛЮТИЙ, 1964 ч. 2
Page load link
Go to Top