Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Марта Калитовська ВІЧНІСТЬ Над 'нами шуміла вічність. Ви хотіли взяти на руки — вона була зеленок» піною світла що хиталось над нами. Ви хотіли обняти вічність але вже вона була ;піснею що зелено шуміла октавами на прозорому фоні місяця. Як би притулити до серця? Ал-е тіні го'йдались п’яними і мечем натягнувся (промінь, що косив нерозважні тіні. І тоді тільки ви зрозуміли: вічність була у вас і співали у вічності ви. Ш у к а н н я (Уривок) В коридорах блукає смерть. Кожний з нас мав такі коридори. Більшість із жахом смертельним її оглядала. Хтось із блідолицим спокоєм Сократа і герої :з радісним співом святих умирали. Друзів шукала вона найбільше у тих, що залишали вікна і двері наростіж. З ними гомоніла вона ніби гостя. Навіть бувало часом 'золотавий коктейл приносив хвилини свавільного щастя. Тривожило теж і її питання про вічне. І покинувши друзів, блукала самотньо під золотавим килимом безлічі зір де ніжний провіль Кас і отієї надив. Із збірки „Рими і не-рими“, 1959 У сорокліття Настав місяць, у якому знайдеться на наших устах одне незабутнє жіноче наймення. Постать Ольги Баса- раб серед нашого жіноцтва широко відома. її тихе, пра цьовите життя і геройська смерть поклали свій відпеча- ток на шлях української жінки взагалі, а молоді зокрема. Із численних, до тепер друкованих спогадів знаємо Дещо про її життєвий шлях. У сирітській долі гартува лась її національна свідомість, у громадській роботі до зрівав її характер. І коли удар долі розторощив її осо бисте життя, вона віддала себе служінню Батьківщині. Тихо й без голосних заяв, як усе, що вона робила. Зорганізоване жіноцтво з особливим зрозумінням підходить до неї. Вона ж бо поставила невмірущий приклад відданої, жертвенної, жіночої праці. Це ж бо вмілій допомозі Ольги Басараб завдячують багато ра нені українські вояки у Відні, це ж бо при її активній співдії розвинувся там Український Жіночий Союз. На становищі касієрки Союзу Українок у Львові постиг її арешт поліції. Ольга Басараб розуміла вагу жіночої праці і знаходила в ній новий глибокий зміст. Це й оцінив Австрійський Червоний Хрест, даючи їй високе відзначення за її труди. А серед нашої громади оцінили це ті, що знають того роду працю. Геройська смерть Ольги Басараб мала далеко шир ший відгук. Немов блискавкою освітила те, чого вима гала служба в підпіллі: беззастережну стійкість та від даність ідеалові й його кличам. В умовинах займанщини не було змоги цієї постави васвітлити. Проте молодь відчула її велич і без життєписів та звітів. Вона стала для неї показником у дальшій праці. Сотні й тисячі жінок пішли шляхом Ольги Басараб. Були між ними й провідні одиниці і подвиг деяких мав далеко ширший засяг. Та не в тому річ. А в тому вчин кові, що рівно ЗО років пізніше спонукав 500 жінок у Кінґірі до оборони своїх друзів. В їх збірному виступі проти совєтських танків було щось із тієї саможертви, з якою Ольга Басараб кинула своє молоде життя на терези долі. Сьогодні згадуємо її — оту першу, і їх — тих останніх. Ще не можемо оцінити як слід величі того кроку. Перо поета, кисть мистця і маска актора колись насвітлять нам ці постаті. А тепер ми лиш серцем відчу ваємо їх вагу й силу. НАШЕ ЖИТТЯ - ЛЮТИЙ, 1964 1 РІК XXI ЛЮТИЙ, 1964 ч. 2
Page load link
Go to Top