Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Галина Лащенко ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ ЩЕ ПРО СУЧАСНУ МОЛОДЬ*) Що знає про Украйну паша мо лодь? Через 'вічні ^мандри воїна не .могла дістати регулярної укра їнської освіти, принаймні ті, що їм тепер 18— 25 років. Вона ба чить устатковане життя держав, серед яких опинилась, і не завжди здорове емігрантське оточення, як це буває в кожній еміграції. Чи вміє тон а вірно оцінити причини цього? Чи має ще якийсь звязок із нашими старими традиціями? Без сумніву де-який звязок має. Тут виключну ролю івідограє ро дина. З властивою українцям кон сервативністю в родинах ще збе рігаються Різдвяні, Великодні й інші звичаї і той дух здорових відносин у сімї. Навіть у кітлі. емі граційних сварок цей дух ще па нує. Помічається лиш два нега тивні явища 'в житті саме амери канської української еміграції, не зупиняючись на цілком індивіду альних випадках. Можливість біль шого заробітку пробудила у ба гатьох новоприбулих бажання збагачення. І навіть там, де збіль шити: заробіток не є конечним, і де є м-енші діти, часто можна спо стерігати, що на1 працю ходять всі дорослі: батько, мати, бабуня. І тоді, коли 'вони навіть чергують ся ---- один працює в день, другий увечері, третій вночі і хтось зав жди лишається біля дітей, все од но, повернувшись із праці, ця лю дина вже .втомлена і свої обовзяки виконує аби як, недбало й не уважно.. Діти, повертаючись зі .школи, лишаються якимись без притульними й роблять, що їм за манеться. Наслідок — у мешкан ні' - З ' я в л я є т ь с я телевізія, далі авто, потім дім чи фарма. Треба віддати належне україн ським матерям, що за рідким ви ключенням, вони справді віддають рештки свого часу, вільного від служби й необхідного сну, своїй родині. Але часу того, лишається так мало, що це може ледве виста чити на те, щоб тих дітей нагоду вати, тримати.- в порядку їх одяг і в порядку свою хату. Але вже *) Гл. Н .Ж . чч. 2, 3. рішуче не вистачає навіть на те, щоб дати дітям українське вихо вання. Батьки надто зайняті, щоб поступово знайомити їх із Украї ною: читати їм казки, вчити їх віршиків, від простеньких до все довших і складніших, вчити їх пі- сснь, ігор, в доступній формг рід ної історії й літератури. І тому ді ти, попавши до чужих шкіл, швид ко денаціоналізуються, бо не ма ють ніякого українського багажу, а відвідини курсів українських танків не вистачають. Бо з ранніх літ їх не навчили непомітно для них самих любити й шанувати своє рідне. І поруч із тим не на вчили їх свідомо привчатися до думки про обовязок перед Бать ківщиною. Де-коли заробіток обох батьків конечний. Але коли це не є необхідним, краще зректися більшого добробуту, але зберегти українську душу своїх дітей. В деяких українських родинах, особливо в Америці, зустрічається й інше прикре явище, але на ща стя лиш у деяких. Батьки надмі ру горді, що їх діти говорять між собою „по-англійськи“ Мабуть, це виникає від почуття своєї ;мен- шевартости: „Дивіться, люди до брі, як мої діти виходять в люди! Панською мощою говорятьЦі батьки більше думають про „ща стя" своїх дітей, ніж про долю своєї Батьківщини. Про таких го ворить ггоєтка Олена Теліга в сво їй статті: „Якими нас прагнете?“, де згадує тип жінок, для яких да леко 'важнішою „рідна стріха від рідної землі“ І вони не в силі зро зуміти, що поки не буде у них рід ної землі й св'оєї держави, їх власні діти, і діти й онуки їх дітей будуть вічно наражені на поневі ряння й вічно будуть „людьми „другої категорії44. Може тут ро блять виключення ЗДА й Канада, де можна легко дістати громадян ство і де до всіх громадян став ляться однаково. Але коли вони забудуть знедолену Україну, чи матимуть такі новоспечені грома дяни спокійне сумління? Чужі мови. знати треба, а вже кс-нче треба знати мову того на роду, де людина знайшла гостин ність. Але тим заповідником, який .мусить зберігати українську ре лігію й національну традицію, му сить бути на еміграції саме укра їнська родина. Мусить бути тому, що в рідному краю вона затрачу ється під впливом виховання й б е з оглядної цензури всього життя. Що ж до тієї „меншев-артоети“ нашого народу, то звертає на себе увагу те, що саме наші діти, за рідкими вийнятками, учаться ду же добре в чужинецьких школах. Отже своїми природніми здібно стями, свіжістю памяти і спостере жень перевищують молодь бага тьох інших народів, яка самаї пі сля другої світової війни, а може несвідомо під впливом розкладо- вої комуністичної пропаганди, а також через егоїзм батьків і зма.- теріялізування життя в значній своїй частині стоїть перед духо вою кризою (гін за матершлістич- ними благами, розпуста, взагалі за непад моралі) і в останні роки ви кликає багато турбот не лише сві доміших батьків, школи й церкви, але й урядів. Дуже: позитивним явищем в емі грації є зорганізування дитячих садків, музичних інститутів, балет них шкіл, курсів образотворчого мистецтва, організації дитячих ім през, звязаних із нашими тради ційними святами. А передусім, ор ганізації самої молоді © товари ства й спільна праця в них. Бо однією з причин, чому українцям так важко досягти, незалежности, є слаба внутрішня організація в у- країнськім суспільстві. І слаба державницька свідомість серед ча стини українського населення. Щодо останнього1, то- відірвані від України, ми тепер багато зробити не можемо. Багато зробити не мо жуть ані. українські, підсо-вєтські громадяни. Але ті, що- живуть у вільному світі, можуть працювати в різноманітних ділянках нашої культури і тим вложити великий вклад у духоїве життя нашого на роду. Праця їх може стати скар бом для майбутньої України, мо же вже тепер бути солідною про
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
