Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Приєднуємо членок Окружна Рада Союзу Українок, округи Рочестер, на своєму Зїзді, що відбувся недавно в Бофало в жовтні 1956 р. постановила в сво їх резолюціях, що головним зав данням її Відділів буде, між ін шим, придбання якнайбільшої кількости членок для СУА. Справа на перше око досить легка. Але як прийшлося реалізу- нати її, показалось зовсім щось інше. ГІо-перше не всі членки мо жуть взятися за це діло, бо не всі одної вдачі, деякі несміливі, інші зражуються відмовами. Тому О- кружна Рада на своєму засіданні поставила конкретну пропозицію: підшукати відважніших иань, які забрались би до справи так би ска. зати по-фаховому, отже знали б менш-більш ці особи, з якими ма ли б переговорити справу член ства, знали б їхні зацікавлення, наставлення, і т. п., та доручити їм відвідати ці пані в їхніх таки домах. Бо як і де найкраще стрі нути нашу жінку, коли не в її ха ті, де можна спокійно і без поспіху поговорити про таку важну спра ву, як членство в СУА? Задумали зробили. Підшу кали такі пані, що їздять автами, в кожне авто посадили гри пари пань, місто поділили на райони і на одній вулиці, за списком, пішло рівночасно дві, а то й три пари пань у відвідини до „майбутніх членок". Озброєні у видання СУА, головно і обовязково(!) з журна лом „Наше Життя", та ще й з та ким числом, що на ньому най більш приваблива вишивка на останній сторінці, ми застукали до дверей. Правду кажучи, не без хвилю вання я стукала. Але потішала се бе, що я не сама, бо разом зі мною „кована на всі чотири ноги" сою зника. Я признавала, що думка добра й одинока, що зможе при мести позитивні висліди, але мені хотілось, щоб це власне не я му сіла брати в тому участь, а щоб це був хтось інший. Я боялась зу стрітися з евентуальними неспра ведливими критичними висловами про працю нашого СУА, чи взагалі з якиминебудь замітками щодо праці жінок у товариствах взагалі. Але всього цього я, Боже борони, не насмілювалася голосно виявити нікому, навіть голові Окружної Ради, яка є моєю приятелькою. „Вже хай станеться, що має ста тися", думаю, „одне певне, що ніхто мене не зїсть" В кожній хаті ми починали те саме: що... „ось у Рочестері є два Відділи СУА, які працюють зі со бою у повній гармонії вже 5 років, яку корисну роботу вони ведуть у допомозі для скитальців, дитячих садочків, скільки грошей зібрано для ЗУАДК, для HTLU, що нема в нас різниці' віроісповідань, що співпраця зі всіми товариствами й організаціями в Рочестері якнай краще наладнана" Що „...наша Централя видає одинокий і най кращий журнал для жіноцтва в Америці, в якому є все, що ціка вить українську жінку: і загально- громадські статті, і вісті з праці поодиноких відділів, і куховарська сторінка, і городництво, і дитяча сторінка, і вишивки" (На доказ показуємо останню сторінку з ви шивками.) Що „...ми віримо, що кожна свідома українка напевне знайде годинку вільного часу на сходини один раз у місяць. Перед плату на журнал ми зможемо таки ось зараз прийняти, і необовязко- ію бути членом СУА, щоб могти передплачувати цей чудовий жур нал" (Це ми там, де бачили, що з членства нічого не вийде). Таке й тим подібне говорили ми в кож ній хаті. Треба признати, що я була мило розчарована. Зовсім непотрібно я хвилювалася, як нас зустрінуть на ші пані'. Не було хати, де б нас не зустрічали з приємною усмішкою. Не почули ми ніодного терпкого слова в сторону нашого товари ства, ніодної замітки чи завваги щодо нашої праці. Всюди повне признання для праці наших Відді лів, подив і захоплення журналом. За одне тгї'Сляобіддя ми об'їхали лиш вісім хат, але із тих вісім пань, яких ми відвідали, шість стало на шими членками, а всі вісім перед платили „Наше Життя" Ми переконалися, що наші жін ки ще не зовсім збайдужніли. Во ни тільки трохи відстали. Нові умовини життя, тяжка фізична праця і разом з тим велике вичер пання, не дають їй змоги знайти в себе ще стільки енергії, щоб стати членом жіночої організації. Щойно наше вияснення і вказан ня на те, що власне всі ми, що є членками нашого товариства, пра цюємо в таких же самих умовинах, бо всі ми більшістю тепер фабрич ні робітниці, які окрім фабрич ного станка маємо ще дім та рід ню, а проте знаходимо ще час до часу вільну хвилинку, щоб вложи- ти хоч малу цеголку в будову на шого громадського життя, дали їм змогу знайти знов віру в себе. Віру, яка дозволила їм включити ся активно в громаду, до якої во ни належать. По скінченні нашої першої і другої поїздки ми переконалися, що ці поїздки мали надзвичайний успіх і що це одинокий правильний спосіб приєднування членів. Бо тільки вдома, при спокійній атмо сфері, можна справу членства об говорити ясно і докладно. Очевид но, що за одну поїздку не можна об'їхати багато хат, бо часто вони віддалені від себе далеко, і не в кожній хаті можна справу скоро поладнати, бо це залежить від ба- лакучости чи наших пань, чи гос подині і т. ін. Але коли б хоч де сятків зо два активніших пань, членок СУА, присвятило одне по обіддя в неділю, за яке об'їхали б нехай би тільки по пять хат, — то напевно вислід був би блиску чий. На жаль, зима не дозволила нам продовжувати цих поїздок. Але ми постановили продовжувати їх дальше, як тільки настане весна. Але тоді' зорганізуємо більшу кількість авт, більшу кількість пань, щоб за дві-три неділі, заки ще пічнуться виїзди на „пікніки", охопити всіх намічених пань член ством у наших відділах СУА. М. Приймак Подаруйте „Д У Х ПОЛУМЯ“ Лесі Українки до найближчої амери канської бібліотеки. Ця книжка освідомить світ про нашу куль туру.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
