Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» [ ДОМОЖІМ УКРАЇНСЬКІЙ ДІВОЧІЙ БУРСІ У ЛЬВОВІ ) Американські Українці, що вже стільки літ живуть поза Старим Краєм, може не здають собі в цілості справи, за що йде головна боротьба з нашим на- ціональним противником в Га- личині. Се є боротьба за міста; за те, який характер мають мати наші міста Галичини. Що до села, TO ійого український характер є несумнівний, особливо відколи появився кооперативний рух та почалась боротьба проти чужої викидають неу- країнський шелємент з нашого села. До того села є свідомі на- ціонально, й це, наша вихідна оперативна база. А одначе, зверхньо судячи, Галичина має напів-польський характер через те, що міста й істочка є, як не цілком, так пе- реважно спо. і і же справі до певної міри. Інтелігенція тоді лишень спо- внить свою ролю по містах, як найде там кусень хліба, себто посаду. Міжтим Польща не дає тут посади нашим інтелігентам, а як дає, то хіба в глубокій ко- рінній Польщі, де ті інтеліггнти пропадають для нашої справи. Тому Рідна Школа залишила тепер закладання нових гімна- зій, а натомість закладає про- мислові та торговельні Й вза- галі фахові українські школи по містах, щоби виховувати у- країнських промисловців, куп- ців, ремісвиків і т. п. Подібну, а почасті таку саму ціль поставило собі також То- вариство Охорони Дітей і O- піки над Сиротами, котрого членкинею Головної Управи - я маю честь бути. Шановним Читачам буде ці- каво тись з тихою, а Польська школа, уряд i інте- лігенція причиняються до цьо- то. Але вони є лиш згори нала- дженими чинниками, що при зміні політичного режіму, ско- ро зникли би. Гірше для нас є ue, що по містах Галичини є чимало польського міщанства (ремісників і купців) та пролє- таріяту, котрі так легко не зни- кають, хоч би й режім змінився. А вже найсумніше є те, що май- же половина тих кляс, се бувші Українці, лише спольонізовані чужою школою, урядом, мійсь- кем окруженням і т. п. Сучасні провідники укр: ського руху в Галичині здають собі справу з того, що від ха- рактеру міст, залежить харак- тер краю й наша будучність в Галичині. Зразу, по традиціях австрійських часів, думалось, що виховання своєї інтеліген- ції в гімназіях Рідної Школи, Праськім Університеті і т. п. зарадить лихові. Одначе скоро стало ясним, що се лише помо- муравлиною добродійною й па- тріотичною працею сего това- риства, котрого головою є був- ший президент суду, Модест Карятницький, а місто-голово- 10, п. Константина Малицька, й о. совітник Лициняк. Наше товариство, як вже са ма його назва показує, зверта- є всю свою увагу та працю, на дітвору й молодь з робітничої та ремісничої кляси по містах. Доконує вона сего в той спо- сіб, що ділиться на секції, ко- трих членкині дбають за спеці- яльне їм доручене поле праці. Таких секцій є пять: Секція Порадні, Секція Сирітських О- пікунок, Секція доростаючої Молоді, Секція Видавнича й Бі- Саіотечна та Секція Пласту. Перша з них, Секція Порадні, має за задачу опікуватись не- мовлятами до скінчення пер- шого року життя. Український Львів поділений на 18 районів, з яких кожний має по кілька вулиць, а в кожному районі по дві працюючі жінки. Райони та плян праці усталив бувший го- лова Філії Краєвого Товариства Охорони Дітей i Опіки над Мо- лоддю у Львові, радник Роман Сельський. Кожна група жінок членкинь, веде перегляд свойого району, вулиця за вулицею, камениця за каменицею. Всі українські тролетарські та ремісничі ро- дини в районі (сторожі, рубачі, прачки, швачки, шевці, власти- телі малих склепів) є списані в тій ціли в реєстр, а членкині сієї секції мають за обовязок, відвідати їх в коротких відсту- пах часу, приглянутися їх жит- тю й потребам, їх клопотам та недостачам, а зокрема потре- бам у вихованню їх дітей. Для гомочі хорим дітям веде отся секція «Порадню», яка містить- ся у власчій камениці при вули- ці Ходоровського, яку на цю благородню ціль подарував на- шому товариству Його Ексце- ленція, Митрополит Андрей, Граф Шептицький. В Порадні, напереміну, пра- цює кілька українських лікарів та доглядачок. Недоживленим матерям та дітям, отся секція достарчає даром поживи (мо- локо, цукор, кашу і т. п.), до- старчає сорочок, пеленок, каф- танчиків та ліків. В сей спосіб Порадня прийшла з поміччю найбіднішому населенню міста Львова, котре в заміну за це, привязується на все до своєї нгродності та своїх українських установ. Секція Сирітських Опікунок опікується бідними дітьми 0- бох полів у віці від З до 14 літ. Членкині, що працюють в тій секції, так само опікуються за- недбаними дітьми-сиротами в своїх районах, відвідуючи їх родини; дають поміч у виді 0- дягу, обуви, шкільних прибо- рів. Вони дбають, щоби сі діти
Page load link
Go to Top