Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» [ ДОМОЖІМ УКРАЇНСЬКІЙ ДІВОЧІЙ БУРСІ У ЛЬВОВІ ) Американські Українці, що вже стільки літ живуть поза Старим Краєм, може не здають собі в цілості справи, за що йде головна боротьба з нашим на- ціональним противником в Га- личині. Се є боротьба за міста; за те, який характер мають мати наші міста Галичини. Що до села, TO ійого український характер є несумнівний, особливо відколи появився кооперативний рух та почалась боротьба проти чужої викидають неу- країнський шелємент з нашого села. До того села є свідомі на- ціонально, й це, наша вихідна оперативна база. А одначе, зверхньо судячи, Галичина має напів-польський характер через те, що міста й істочка є, як не цілком, так пе- реважно спо. і і же справі до певної міри. Інтелігенція тоді лишень спо- внить свою ролю по містах, як найде там кусень хліба, себто посаду. Міжтим Польща не дає тут посади нашим інтелігентам, а як дає, то хіба в глубокій ко- рінній Польщі, де ті інтеліггнти пропадають для нашої справи. Тому Рідна Школа залишила тепер закладання нових гімна- зій, а натомість закладає про- мислові та торговельні Й вза- галі фахові українські школи по містах, щоби виховувати у- країнських промисловців, куп- ців, ремісвиків і т. п. Подібну, а почасті таку саму ціль поставило собі також То- вариство Охорони Дітей і O- піки над Сиротами, котрого членкинею Головної Управи - я маю честь бути. Шановним Читачам буде ці- каво тись з тихою, а Польська школа, уряд i інте- лігенція причиняються до цьо- то. Але вони є лиш згори нала- дженими чинниками, що при зміні політичного режіму, ско- ро зникли би. Гірше для нас є ue, що по містах Галичини є чимало польського міщанства (ремісників і купців) та пролє- таріяту, котрі так легко не зни- кають, хоч би й режім змінився. А вже найсумніше є те, що май- же половина тих кляс, се бувші Українці, лише спольонізовані чужою школою, урядом, мійсь- кем окруженням і т. п. Сучасні провідники укр: ського руху в Галичині здають собі справу з того, що від ха- рактеру міст, залежить харак- тер краю й наша будучність в Галичині. Зразу, по традиціях австрійських часів, думалось, що виховання своєї інтеліген- ції в гімназіях Рідної Школи, Праськім Університеті і т. п. зарадить лихові. Одначе скоро стало ясним, що се лише помо- муравлиною добродійною й па- тріотичною працею сего това- риства, котрого головою є був- ший президент суду, Модест Карятницький, а місто-голово- 10, п. Константина Малицька, й о. совітник Лициняк. Наше товариство, як вже са ма його назва показує, зверта- є всю свою увагу та працю, на дітвору й молодь з робітничої та ремісничої кляси по містах. Доконує вона сего в той спо- сіб, що ділиться на секції, ко- трих членкині дбають за спеці- яльне їм доручене поле праці. Таких секцій є пять: Секція Порадні, Секція Сирітських О- пікунок, Секція доростаючої Молоді, Секція Видавнича й Бі- Саіотечна та Секція Пласту. Перша з них, Секція Порадні, має за задачу опікуватись не- мовлятами до скінчення пер- шого року життя. Український Львів поділений на 18 районів, з яких кожний має по кілька вулиць, а в кожному районі по дві працюючі жінки. Райони та плян праці усталив бувший го- лова Філії Краєвого Товариства Охорони Дітей i Опіки над Мо- лоддю у Львові, радник Роман Сельський. Кожна група жінок членкинь, веде перегляд свойого району, вулиця за вулицею, камениця за каменицею. Всі українські тролетарські та ремісничі ро- дини в районі (сторожі, рубачі, прачки, швачки, шевці, власти- телі малих склепів) є списані в тій ціли в реєстр, а членкині сієї секції мають за обовязок, відвідати їх в коротких відсту- пах часу, приглянутися їх жит- тю й потребам, їх клопотам та недостачам, а зокрема потре- бам у вихованню їх дітей. Для гомочі хорим дітям веде отся секція «Порадню», яка містить- ся у власчій камениці при вули- ці Ходоровського, яку на цю благородню ціль подарував на- шому товариству Його Ексце- ленція, Митрополит Андрей, Граф Шептицький. В Порадні, напереміну, пра- цює кілька українських лікарів та доглядачок. Недоживленим матерям та дітям, отся секція достарчає даром поживи (мо- локо, цукор, кашу і т. п.), до- старчає сорочок, пеленок, каф- танчиків та ліків. В сей спосіб Порадня прийшла з поміччю найбіднішому населенню міста Львова, котре в заміну за це, привязується на все до своєї нгродності та своїх українських установ. Секція Сирітських Опікунок опікується бідними дітьми 0- бох полів у віці від З до 14 літ. Членкині, що працюють в тій секції, так само опікуються за- недбаними дітьми-сиротами в своїх районах, відвідуючи їх родини; дають поміч у виді 0- дягу, обуви, шкільних прибо- рів. Вони дбають, щоби сі діти
Page load link
Go to Top