Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
«ЖІНОЧИЙ СВІТ» 19 ха поставлена в положення: «перемогти або загинути». Духовна сила нашого поета остільки велика, що читаючи її твори мимоволі загублюється по- чуття сучасности, здається начеб ніколи не було двохсот років національного поневолення, які зродили цілі покоління рабів. Навпаки, вважає ється, що зза рядків гордо глядить осяяне гнівом обличча вільної вже духом нації. В душі горить непохитна віра в цю надію, віра в те, що ця на- ція є вже вільною. До такої сили патосу, крім Шевченка ніхто не піднісся в нашій літературі - - ратуру вона внесла примари страшної бороть- би, що зближається невпинно. Ця ідея в її по- езії стає епохальним явищем у нас. Вона не знає, лише вірить, не доводить, лише твердить, так само як пророки російського місіянства Тют- чев і Блок. Наш поет сміливо просто каже: «Страшне повстане скрізь землі рушення Т з громом упадуть міцні будови... Великий буде мах, велике визволення». Нехай навіть це ілюзія, нехай тільки примара, Леся Українка не перестане любити цей світ іл- люзій -- те світло, що живе й без зорі. Ті гимни а честь іллюзій нагадують нам Гюго та його а вона слаба недужа жінка. Взагалі — відчува- ючи чуле серце, міцний р й дух в її творах, і дивуєшся тності, ріжнобарвності її поетичної душі та її творчо- сті. Звідки ці згуки, cee 1 фарби і кольори. Звідки мельодія ніжних пісень, Звідки за душу хапаючий сум Звідки бадьорість богині-весни, Звідки ці думи і мрії святі Звідки фанфари французьких героїв Що до Бастилії сміливого йшли? Звідки поклони потужного Ніцше Звідки потужний міцний героїзм... Що до визволення націю валить? Одна відповідь на це все: З неба це все — дарунок це неба, Тільки поневолені нації творять ге: нії все випроваджують нації на шлях волі. «Гете, Данте, Гюго, Берсон, Джемс, Блок, Анатоль Франс та инші, відчувають самих себе в душі на- шого поета. Це ке є перевищення її талану і не похвальні діфірамби. Hi, це є щира правда! Ма- теріялізм викликує все особистий, або суспіль- ний егоїзм, який примітивні інтереси ставить ви- ще понад усе, вище поанд ідеї батьківщини та національної чести. Ідеалізм навпаки, ідеям батьківщини та національної чести вірно слу- жить та віддає все до життя включно. Цю ідею назвав Анатоль Франс «тріюмфуючим ідгаліз- мом». Леся Українка цю ідею вилонила зі своєї душі в нашу національну літературу. Цими ідея- ми вона дала змогу любити дальшого свого, жертвувати для нього ближнім і самим собою». «У пущі» -- герої її твору, Марта лише дбає про потреби часу, Марія прагне лише того, що вічне. Цього «вічного», що стоїть вище понад шлункові інтереси юрби, понад гуманізм, паци- фізм, і инші релігії нації, прагнув наш поет, до нього змагав. Далі Леся Українка вималюва- ла перед нами неминучість страшної катастро- фи, страшної боротьби поміж двома світами, поміж пролетаріятом і буржуазією. В нашу літе- разом з Бергзоном і Джемсом. За- лишається ще Дант і Гете. Дант і Гете вірили в таємну злуку двох початків, добра і зла, і обо- пільхе доповнення. Наколиб не було цих двох початків не булоб руху — не булоб життя. Такі ідеї звучать в творах Лесі Українки. Вона сміло моглаб сказати як Фавст до свого Мефіста «в то- бі жиє вічний стимул людської активности». -- Наш поет пише «сумно серед того безхмарного щастя, від безцільного непотрібного добробу- лу. Нема боротьби, цієї конечної умови життя, нема трагедії що дає глибінь і зміст життю». Не- творчість нашого великого поета, яку на жаль ще до цьо- го часу не оцінили, не доцінили через те, що бо- imoca глянути сміливо й просто в очі тій прав- ді, яка дивиться на нас і кличе до чину. Але прийде час і перед її труною складе богатомілі- оновий нарід вінець з написом: «Ти поборов». Леся Українка, поет. майбутнього. Тепе- рішний час коли драма і ттрагедія не зво- рушують, а тільки нервують, в час коли фарс на- зивають вже перлами творчости людського ду- ху, коли найкультурнійші нації Европи захопле- ні сміхом для сміху, коли дихати сміхом бажа- ють «Щоб на мить хоть позбутися драми життя А ще більше все чують весь тягар життя Сучасного брудного світу». В цей саме час, в переходовий мент, занепаду взагалі здорових проявів творчости людського духу, мені довелося відчинити перед шановними читачами світ поета, переможеного безумства. Світ де не має кінця, краю бажання до бороть- би, до активної дії, одчинити світ, який закли- кає боротися до останку. Закликає прямувати уперто, нестримно до волі не вибираючи шляхів, маючи тільки непереможне воління, не знаючи їх, б «бо тих шляхів нема. а тільки де-неде поплутані стежинки йдуть на безвість». (Докінчення на ст. 26.)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
