Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
PRR ЛЕСЯ У ЛЯРИСА-К о Валентин Кононацький У ek зрререНО ОНАД ДНІПРОМ по обидвох його боках, було ll тихо. Мережав плуг безкраї широкі лани. B степу сонечко гріло Ta тирса з вітрами розмов- ляла про дні великі. Ні жупана, ні козака на во- ронім коні не видко, а скрізь на Вкраїні, де тіль- ки могло сягнути око людське були колись сла- ветні діди, діди лицарі, що боролися за волю, що орлиними очима дивилися вперед і кували гря- дучим поколінням незалежне, велике майбутнє. Були лицарі та не стало їх. Тільки високі Kypre ни, могили залишилися свідками слави булої. А нові прийшли зрівноважені, що людське жит- тя вважали більше, як людську честь, для яки: «Горщик борщу повний Вже був дарунок невимовний» Сини прийшли: безвладні, підтоптані, підбиті, що плугом до славетніх могил доорали, бо треба картоплю садити, яким було байдуже: «а чиєю кровю ота земля напоена, що картоплю родить! Притихло, по обох боках Дніпра. Стогнали в не- волі нащадки прославлених батьків. Ні думки ясної, ві дії великої. Поснули орли, на ланцюг узяли, а тих, в душах яких жив дух не покірний, порозганяли поза межі України, щоб не будив той дух, до світла, до волі. Та не навіки скував той сон Україну. - - Почали на низу знову гомо- ніти. Пролунав міцний голос пророка поета і збудив знову чорнозем до нового життя. Згу- ки волі по тиху почали лунати. Вставало сонце зза ліману, чогось червоніще, переказували лю- ди один другому. Пробуджувалися від сну люди, а з Голгофти світив їм високий, білий хрест, на якім написаними літерами, а святим словом -- стояло: «поховайте, та вставайте кайдани порвіте!» Ранок нового життя займався. Минула доба бай дужности. В сей самий час коли найтемніші дні цеї байдужности упливали, коли весна наро- джувалася в нашім національнім життю, залунав спів поета. Леся Українка заспівала свою могу- тню пісню. Голосно усім сказала: «на шлях я вийшла ранньою весною»... Так дійсно, то зачиналась весна, нашого на- ціонального розвою, коли безмежні, безкраї сте- пи, почали пробуджуватися від довгого сну до нового життя. Леся Українка найбільше зі всіх сучасників відчула-передбачила, що великий мент надхо- дить, той мент надходить, коли: 10 зорею КРАЇННА Леся Українка «Душа боротись буде до загину, Або загине, або переможе, Або загибіль, або перемога Сі дві дороги перед нами стануть, Котра з тих двох судилась нам дорога?» I пішла цією дорогою Леся Українка. Наш поет Леся Українка (Лариса-Квітка-Косачева) лановитій письменниць- була сестрою Драгоманова, са- а також відома письменниця -- Олена Пчіл- ка. Природа обдарувала Лесю Українку великим таланом, та не дала її здоровля. Слабовита дів- чина змалку зросла серед зацікавлення до пись- менництва й сама зачала писати дуже рано. Страшна хвороба вже з молодих літ зачала під- точувати і до того слабкий організм поета, че- рез хворобу не могла учитись в школі і зросла сама без товариства і подруг. Мусіла часто ви- їздити за кордон, у теплі краї. Це все відтягало її від літературної праці, вона не мала сили че- рез це покінчити свої літературні намисли. Треба дивуватися, що в такім тяжкім стані, поетка так богато безмірно цінного вкладала до скарб- ниці нашої літературної творчости. Леся Укра- inka, 21 років тому, в 1913 р. на Кавказі помер- ла. Потім ii перевезено на Україну і поховано в Київі. Мало радощів дало життя Лесі Українці, й кі м
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
