Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Про осінь, і не тільки Осінь ніколи не подобалася Елеонорі. То ж вона з подивом дивилася на своїх подруг і знайомих дорослих, які з нетерпінням че - кали на неї. Навіть у малюванні (а Елеоно - ра дуже полюбляла живопис) вона уникала осінньої тематики. Учителька живопису, пані Наталя, заохочувала її намалювати осінній пейзаж і переконувала, що це найпривабли - віша пора і що Елеонора неодмінно закоха - ється в неї. Елеонора мріяла навчитися малювати, як справжній митець, відчувати та не боятися експериментувати з кольорами. Але дола - ти осінні пейзажі їй не хотілося. Тому на всі вмовляння вчительки вона відповідала од - наково: «Іншим разом!». Одного разу пані Наталя, гнівно дивлячись на свою ученицю, сказала: — Елеоноро, так не можна! Я ніколи не змо - жу навчити тебе малювати й по-справжньому відчувати природу. Виглядає, що ти не осінь терпіти не можеш, а жовтогарячий колір. Ду - маю, що має щось трапитись у твоєму житті, аби ти переосмислила свої вподобання! — Може й так! — буркнула знічев’я дівчина. Осінь була в повному розпалі. Листочки змінювали колір з зеленого на коричне - во-жовтий і ось-ось збиралися наповнити - ся ще яскравішими фарбами. Елеонора це бачила й відчувала. Але зараз її турбувало інше. Мама з татом запланували для неї по - їздку в табір. Дівчинка довго вагалась, адже ніколи ще не була в таборах, а нові знайом - ства викликали у неї страх. Однак з нею їха - ла її найкраща подруга Олена, яка щороку (а часом і кілька разів на рік!) відпочивала в таборах. І кожного разу після повернення Олена з захватом розповідала Елеонорі про події в таборі, про нові знайомства і плани на наступну поїздку. Цього разу збиратися в табір Елеонорі допо - магала подруга. Олена давала поради щодо речей, які необхідні в таборі, розповідала, як складати речі в валізу, щоб все вмістити. Ранок у день від'їзду до табору нічим не відрізнявся від інших. Хіба що мама була стурбованішою — хвилювалася за дочку. Елеонора ж спокійно промовила: — Мам, чого ти? Все буде добре! Я взяла альбом і цього мені буде достатньо, аби гар - но провести час. — Люба моя, я хочу, щоб ти не тільки ма - лювала. Тобі треба більше спілкуватися. По - обіцяй, що ти намагатимешся знайти нових друзів, — твердо сказала мама. — Так, мамо, обіцяю. Хоча Олени мені вистачить з головою, — сказала Елеонора, протяжно й чітко вимовляючи кожне слово, ніби мама погано її чула. Біля автобуса було багато дітей і їхніх бать - ків. Усі метушилися, голосно щось обгово - рювали. Олена бігала і знайомилась з нови - ми попутниками. Коли керівник наказав усім сідати в автобус, Елеонора пішла й собі шу - кати місце. На останок озирнулася й махну - ла рукою батькам. В автобусі було доволі га - ласно — усі намагалися зручно вмоститися. Олена помахала рукою Елеонорі й показала, де їй сідати. Як вмостилися, дівчата почали діставати смаколики та розглядати інших. Елеонора зауважила, що всі були доволі ці - каві. А коли напівдорозі Олена заснула, ді - вчина з сусіднього місця навпроти заговори - ла до Елеонори: — Привіт! Мене звати Дарина. Що це у тебе? — Привіт, я Елеонора! А це альбом. Я ма - люю. Дарина сиділа одна, то ж одразу посунула - ся і з вогником в очах проторохтіла: — Сідай до мене, поки твоя сусідка спить. Я теж беру уроки малювання. Покажеш мені свої малюнки? Елеонора неохоче розгорнула альбом. Вона не дуже полюбляла показувати свої малюнки іншим, а тим паче малознайомим людям. Однак розглядаючи роботи Елео - нори, Дарина розповіла і про свої заняття з малювання. А ще — познайомила Елеонору з іншими дівчатами в автобусі. То ж за роз - мовами час промайнув швидко. За жвавою Оповідання Сумеї Денисюк (Округа Ню Йорк СУА) 34 OUR LIFE • September-October 2023
Page load link
Go to Top