Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Про осінь, і не тільки Осінь ніколи не подобалася Елеонорі. То ж вона з подивом дивилася на своїх подруг і знайомих дорослих, які з нетерпінням че - кали на неї. Навіть у малюванні (а Елеоно - ра дуже полюбляла живопис) вона уникала осінньої тематики. Учителька живопису, пані Наталя, заохочувала її намалювати осінній пейзаж і переконувала, що це найпривабли - віша пора і що Елеонора неодмінно закоха - ється в неї. Елеонора мріяла навчитися малювати, як справжній митець, відчувати та не боятися експериментувати з кольорами. Але дола - ти осінні пейзажі їй не хотілося. Тому на всі вмовляння вчительки вона відповідала од - наково: «Іншим разом!». Одного разу пані Наталя, гнівно дивлячись на свою ученицю, сказала: — Елеоноро, так не можна! Я ніколи не змо - жу навчити тебе малювати й по-справжньому відчувати природу. Виглядає, що ти не осінь терпіти не можеш, а жовтогарячий колір. Ду - маю, що має щось трапитись у твоєму житті, аби ти переосмислила свої вподобання! — Може й так! — буркнула знічев’я дівчина. Осінь була в повному розпалі. Листочки змінювали колір з зеленого на коричне - во-жовтий і ось-ось збиралися наповнити - ся ще яскравішими фарбами. Елеонора це бачила й відчувала. Але зараз її турбувало інше. Мама з татом запланували для неї по - їздку в табір. Дівчинка довго вагалась, адже ніколи ще не була в таборах, а нові знайом - ства викликали у неї страх. Однак з нею їха - ла її найкраща подруга Олена, яка щороку (а часом і кілька разів на рік!) відпочивала в таборах. І кожного разу після повернення Олена з захватом розповідала Елеонорі про події в таборі, про нові знайомства і плани на наступну поїздку. Цього разу збиратися в табір Елеонорі допо - магала подруга. Олена давала поради щодо речей, які необхідні в таборі, розповідала, як складати речі в валізу, щоб все вмістити. Ранок у день від'їзду до табору нічим не відрізнявся від інших. Хіба що мама була стурбованішою — хвилювалася за дочку. Елеонора ж спокійно промовила: — Мам, чого ти? Все буде добре! Я взяла альбом і цього мені буде достатньо, аби гар - но провести час. — Люба моя, я хочу, щоб ти не тільки ма - лювала. Тобі треба більше спілкуватися. По - обіцяй, що ти намагатимешся знайти нових друзів, — твердо сказала мама. — Так, мамо, обіцяю. Хоча Олени мені вистачить з головою, — сказала Елеонора, протяжно й чітко вимовляючи кожне слово, ніби мама погано її чула. Біля автобуса було багато дітей і їхніх бать - ків. Усі метушилися, голосно щось обгово - рювали. Олена бігала і знайомилась з нови - ми попутниками. Коли керівник наказав усім сідати в автобус, Елеонора пішла й собі шу - кати місце. На останок озирнулася й махну - ла рукою батькам. В автобусі було доволі га - ласно — усі намагалися зручно вмоститися. Олена помахала рукою Елеонорі й показала, де їй сідати. Як вмостилися, дівчата почали діставати смаколики та розглядати інших. Елеонора зауважила, що всі були доволі ці - каві. А коли напівдорозі Олена заснула, ді - вчина з сусіднього місця навпроти заговори - ла до Елеонори: — Привіт! Мене звати Дарина. Що це у тебе? — Привіт, я Елеонора! А це альбом. Я ма - люю. Дарина сиділа одна, то ж одразу посунула - ся і з вогником в очах проторохтіла: — Сідай до мене, поки твоя сусідка спить. Я теж беру уроки малювання. Покажеш мені свої малюнки? Елеонора неохоче розгорнула альбом. Вона не дуже полюбляла показувати свої малюнки іншим, а тим паче малознайомим людям. Однак розглядаючи роботи Елео - нори, Дарина розповіла і про свої заняття з малювання. А ще — познайомила Елеонору з іншими дівчатами в автобусі. То ж за роз - мовами час промайнув швидко. За жвавою Оповідання Сумеї Денисюк (Округа Ню Йорк СУА) 34 OUR LIFE • September-October 2023
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
