Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 3 17 - го вер есня 1866 - го р. народився Михайло Грушевський — український історик , громадський і політичний діяч Михайло Грушевський про Україну й українців М . Грушевський — видатний український історик і вчений, Голова Центральної Ради УНР (1917 – 1918), багаторічний голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Льво ві (1897 – 1913), автор понад 2000 наукових праць. Ц итати М. Грушевського, яким понад сто років, змушують замислитися над вічними проблемами України. « Д обре робити історію важливіше, ніж гарно писати її.» «У країнський народ належить до західноєвропейсько го чи... європейського кругу не силою тільки історичних зв’язків, які протягом століть зв’язали українське життя з західним, а й самим складом народного характеру.» «П ісля проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі не йтралітету, бо тепер є боротьба двох держав, України і Великоросії.» «Т епер ми... маємо боротьбу народів — великоруського і українського. Один наступає, другий обороняється. Історія цих двох «братніх народів» вступила в стадію, про яку оповідає біблійна істо рія перших братів: і запитав Бог: Каїне, де твій брат Авель?» «Н е треба підганяти наше життя до котрого - небудь західноєвропейського взірця, хоч би й німецького. Визволення від примусової залежності від московського життя не повинно бути за - міною одної зале жності другою, хоч би добровільною. Українське життя повинно еман си пуватися взагалі.» «Я вірю, що українство наше... має в собі стільки стихійної сили, стільки життєвості, що його не заб’єш ніякими теоремами, що воно своєю стихійною силою проб’ється через усякі штучні перешкоди — поки не вб’ємо самі сеї сили нашою апатією, бездіяльністю.» « Я вважаю, що та стадія українського життя, в яку ми ввійшли, вимагає високого морального настрою, спартанського почуття обов’язку, певного аскетизму і навіть героїзму від українських громадян. Хто не може відповісти сим вимогам, той не гідний того великого часу, який ми переживаємо. Хто хоче бути гідним громадянином, той мусить видобути з себе сі моральні сили. Царство свободи здобувається також сильним примусом над собою, як і царство Боже, обіцяне колись вірним християнам.» «Н е чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх докупи, і се зміцнювати, розвивати мусимо. Єднатися, концентруватися, а не ділитися , не розбігатися — се повинно бути у всім нашим гаслом.» « У сі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба вчитися її більше, ніж кому іншому... Ні, се «справжні» українські патріоти, які так шанують українську мову, що ані в руки, ані в рот її не б еруть...» « С олодко та гарно вмерти за Отчизну — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо... Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи... От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак ро сійської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров’ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!» І, на останок, ще один правдивий (на жаль) вислів, авторство якого приписується Михайлу Грушевському і який став крилатим: « Б іда України у тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна. » М. Грушевськ ий.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
