Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 21 СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ Чому наші діти менш терплячі та більш самотні й розпещені, ніж покоління назад Автор цієї статті Беккі Менсфілд — мати чотирьох дітей, вчителька молодших класі в та ігровий терапевт, ділиться своїми порадами щодо виховання сучасних дітей. Дослідження за дослідженнями підтвер - джують те, що і так всім очевидно: нинішні діти менш терплячі, більш самотні та більше роз - пещені, ніж попередні покоління. Це страшна іс тина... Це шлях по похилій. Як учитель і те - рапевт я багато років працювала з різними дітьми та батьками. Я своїми очима бачу, як соціальні та емоційні навички дітей постійно погіршуються, не кажучи вже про їхню успіш - ність. Нинішні діти не підготовлені до життя. Вони очікують більшого, але роблять менше. Вони ходять в школу, але їм важко вчитися та зосереджуватися. Вони хочуть встигати більше, але не можуть сфокусуватися. Самотність, не - терплячість, завищені очікування... Звідки це все? Причина проста: наш н инішній спосіб життя позначається на наших дітях. Усі ці новітні технології, сучасні тренди й останні винаходи. Хоча ми всі бажаємо для своїх дітей найкращого, на жаль, ми самі ведемо їх шляхом найменшої готовності до життя. 1 . Проблема екранного часу. Діт и проводять дуже багато часу перед ек - ранами. Це забирає у них час на ігри та читан - ня. У результаті в них знижується уважність, розвивається звичка до миттєвого задоволення і т. ін. Діти втрачають здатність фокусуватися та уважно слухати, бо звикають, що все по - винно бути швидко та неодмінно цікаво. З вір - ту альної реальності дитині дуже важко по - вернутися до справжньої. Діти занурюються в смартфони та ноутбуки, а потім дратуються, коли їх відволікають. У звичайному світі їм «нудно» — вони звикли до постій ної сти му - ляції. 2 . Проблема нудьги. Ми вічно зайняті, тому, щоб дитина не нудь - гувала, звично даємо їй телефон, планшет або плеєр. Але проблема в тому, що цим ми шкодимо їй! Чому? Тому що позбавляємо її можливості розважити саму себе, знайти рі - шення, за діяти творче мислення. У свою чергу, ми теж проводимо з дітьми мало осмис леного часу (спільне «втикання» в екран пла ншета не беремо до уваги). Ми не спілкуємося з ними. Діти залежать від ґаджетів, тому що ми не вміємо розважати їх, а вони не навчилися ро зважати себе самі. 3 . Проблема самостійних рішень. Коли дають дітям все, що ті побажають, батьки керуються «благими» намірами. Усі ми хочемо, щоб дитина була щасливою, відчувала себе потрібною та посміхалася. Так ми ви - ховуємо людей, нездатних відчувати ща стя. Я часто чую від батьків: «Овочі вона не їсть, тому я їй і не пропоную»; «Якщо він буде лягати в той час, коли я кажу, то буде прокидатися дуже рано»; «Вона не любить тримати мене за руку на парковці». Але проблема в тому, що діти — це діти. Вони ще не достатньо дорослі, зрілі та розумні, щоб приймати такі рішення. Овочі потрібні дітям для здоров’я. Здоровий сон не - обхідний, щоб нормально висипатися і кон - центруватися на уроках. Якщо не тримати ди - тину за руку, її може збити машина... Тому «Нехай вирішують самі» — не найкращий ва - ріант. 4. Проблема порятунку. Дайте дітям можливість проявити себе. Не кидайтеся «рятувати» їх в кожній ситуації. Дитина загубила мобільний телефон? Навчіть її, як вона може відкладати кишенькові гроші, поки не накопичить на новий. Забула зробити домашнє завдання? Нехай сама спробує по - розумітися з учителем. Це непросто. Нам не хо - четься бачити, як дитина страждає, засму - чується, злиться. Але, якщо будемо вирішувати за неї всі проблеми, вона не навчитися робити це сама. Звичайно, ді тям треба допомагати. Але нехай вони також вчаться справлятися з на - слідками помилок. Краще відчути наслідки дрібних помилок зараз (не зробив уроки — отри мав погану оцінку), ніж у дорослому віці (не заплатив іпотеку — залишився без бу - динку). 5. Проблема відсутності живого спілкування. За даними досліджень, час, проведений в соцмережах, може викликати у дітей почуття заздрості та помилкове уявлення, ніби інші живуть цікавіше й успішніше. Нинішні діти та підлітки занадто мало спілкуються наживо. Вони не ходять гуляти й одне до одного в гості. Вони не грають в спільні ігри. У результаті вони не вчаться розпізнавати емоції та надавати підтримку. Але ж це найважливіші соціальні
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
