Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 21 СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ Чому наші діти менш терплячі та більш самотні й розпещені, ніж покоління назад Автор цієї статті Беккі Менсфілд — мати чотирьох дітей, вчителька молодших класі в та ігровий терапевт, ділиться своїми порадами щодо виховання сучасних дітей. Дослідження за дослідженнями підтвер - джують те, що і так всім очевидно: нинішні діти менш терплячі, більш самотні та більше роз - пещені, ніж попередні покоління. Це страшна іс тина... Це шлях по похилій. Як учитель і те - рапевт я багато років працювала з різними дітьми та батьками. Я своїми очима бачу, як соціальні та емоційні навички дітей постійно погіршуються, не кажучи вже про їхню успіш - ність. Нинішні діти не підготовлені до життя. Вони очікують більшого, але роблять менше. Вони ходять в школу, але їм важко вчитися та зосереджуватися. Вони хочуть встигати більше, але не можуть сфокусуватися. Самотність, не - терплячість, завищені очікування... Звідки це все? Причина проста: наш н инішній спосіб життя позначається на наших дітях. Усі ці новітні технології, сучасні тренди й останні винаходи. Хоча ми всі бажаємо для своїх дітей найкращого, на жаль, ми самі ведемо їх шляхом найменшої готовності до життя. 1 . Проблема екранного часу. Діт и проводять дуже багато часу перед ек - ранами. Це забирає у них час на ігри та читан - ня. У результаті в них знижується уважність, розвивається звичка до миттєвого задоволення і т. ін. Діти втрачають здатність фокусуватися та уважно слухати, бо звикають, що все по - винно бути швидко та неодмінно цікаво. З вір - ту альної реальності дитині дуже важко по - вернутися до справжньої. Діти занурюються в смартфони та ноутбуки, а потім дратуються, коли їх відволікають. У звичайному світі їм «нудно» — вони звикли до постій ної сти му - ляції. 2 . Проблема нудьги. Ми вічно зайняті, тому, щоб дитина не нудь - гувала, звично даємо їй телефон, планшет або плеєр. Але проблема в тому, що цим ми шкодимо їй! Чому? Тому що позбавляємо її можливості розважити саму себе, знайти рі - шення, за діяти творче мислення. У свою чергу, ми теж проводимо з дітьми мало осмис леного часу (спільне «втикання» в екран пла ншета не беремо до уваги). Ми не спілкуємося з ними. Діти залежать від ґаджетів, тому що ми не вміємо розважати їх, а вони не навчилися ро зважати себе самі. 3 . Проблема самостійних рішень. Коли дають дітям все, що ті побажають, батьки керуються «благими» намірами. Усі ми хочемо, щоб дитина була щасливою, відчувала себе потрібною та посміхалася. Так ми ви - ховуємо людей, нездатних відчувати ща стя. Я часто чую від батьків: «Овочі вона не їсть, тому я їй і не пропоную»; «Якщо він буде лягати в той час, коли я кажу, то буде прокидатися дуже рано»; «Вона не любить тримати мене за руку на парковці». Але проблема в тому, що діти — це діти. Вони ще не достатньо дорослі, зрілі та розумні, щоб приймати такі рішення. Овочі потрібні дітям для здоров’я. Здоровий сон не - обхідний, щоб нормально висипатися і кон - центруватися на уроках. Якщо не тримати ди - тину за руку, її може збити машина... Тому «Нехай вирішують самі» — не найкращий ва - ріант. 4. Проблема порятунку. Дайте дітям можливість проявити себе. Не кидайтеся «рятувати» їх в кожній ситуації. Дитина загубила мобільний телефон? Навчіть її, як вона може відкладати кишенькові гроші, поки не накопичить на новий. Забула зробити домашнє завдання? Нехай сама спробує по - розумітися з учителем. Це непросто. Нам не хо - четься бачити, як дитина страждає, засму - чується, злиться. Але, якщо будемо вирішувати за неї всі проблеми, вона не навчитися робити це сама. Звичайно, ді тям треба допомагати. Але нехай вони також вчаться справлятися з на - слідками помилок. Краще відчути наслідки дрібних помилок зараз (не зробив уроки — отри мав погану оцінку), ніж у дорослому віці (не заплатив іпотеку — залишився без бу - динку). 5. Проблема відсутності живого спілкування. За даними досліджень, час, проведений в соцмережах, може викликати у дітей почуття заздрості та помилкове уявлення, ніби інші живуть цікавіше й успішніше. Нинішні діти та підлітки занадто мало спілкуються наживо. Вони не ходять гуляти й одне до одного в гості. Вони не грають в спільні ігри. У результаті вони не вчаться розпізнавати емоції та надавати підтримку. Але ж це найважливіші соціальні
Page load link
Go to Top