Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2017 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОГО МУРЧИКА – Чого ти, Мурчику, такий сумний? Що сталося? – привітно махаючи хвостом, запитався песик Бровко. – Я не сумний, я – злий, дуже злий! – відповів котик Мурчик. – Овва! А на кого, чи на що? – Та на Ромка. Зараз тобі розкажу. Ти бачиш, як надворі холодно. Ось бачу, йде Ромчик додому, відчинив дв ері. Думаю, і я проскочу біля його ніг до теплої хати. А він трась дверима! І якраз по моєму хвостику. Ще трохи — і зломив би його. – Але ж, Мурчику, він напевно зробив це не навмисно. А звідки першокласник Ромчик повертався? Адже тепер Різдвяні вакації, т о школи нема. – Його запитай. Я з ним більше не дружу. Він ще мене і копнути хотів, і за двері, як бачиш, викинув, і Мурлом обізвав. Того я йому ніколи не забуду... Та я його своїми зубками лиш так легенько за ногу схопив через штани. Так це від болю я його вкусив, а не навмисно. – Ось бачиш – і Ромчик ненавмисно, і ти ненавмисно. Якщо правду кажеш, то вам помиритися треба, адже ми всі троє друзів. Згадай, як ми ганяли садками і на річку купатися. А в холодні ночі ти залазив до Ромчика під ковдру, а я спав б іля ліжечка на килимку, якого він стелив мені на ніч. – То ви бігали як навіжені. І в річку я не стрибав з вами, а все стояв собі збоку. А в ліжку я співав йому пісеньки до сну. А він мене, свого найкращого друга, викинув на сніг! Таке не забувається. Ось йду я світ - за - очі і більш не повернуся. У ліс піду. Там житиму. – Мурчику! Одумайся, бо пропадеш зимою. А їсти що будеш? Молочка тобі в лісі ніхто не наллє в мисочку. – Ти, Бровку, забув, що ми, коти, на відміну від вас, псів, вміємо миші ловити, а їх повн о в лісі. І по деревах вміємо лазити. Пташка вночі не бачить, а котам все видно. Оце і мій корм буде, а не якесь молоко. Я ж не дитина, а дорослий і сильний кіт! Пройшло декілька днів. Ромчик і Бровко сумували за Мурчиком, все визирали, коли він повернетьс я додому. Серденьками відчували, що котик потрапив у біду. У перший же день свого перебування в лісі, тільки Мурчик вийшов на полювання за мишами, як з нори вискочила лисичка Хитрунка і накинулась на нього з лайкою. Вона голосно затявкала, покликавши в сві дки всіх звірів у лісі,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
