Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2017 WWW. UNWLA .ORG 1 7 « Які минають люди неповторні ...» ( Ліна Костенко ) Орися Саляк . _______________ Сумно, що ми за життя рідко дякуємо одні одним, і, лише коли втрачаємо, – ус - ві дом люємо гли бину втрати, значимість до брих вчинків, доб - рої поради. У цьому році наша громада навіки попрощалася з Орисею Саляк. Вона була ва - гомою часточкою громадського життя україн - ського Ню Йорку, а з 1989 - го р. і Ґлен Спею, де у ті часи вирувало культу рне життя чисельної української спіль ноти. До останніх днів Орися Саляк залишалася свідомою і активною пат - ріоткою. Народилася у 1931 - му р. у Самборі Львів ської обл. в родині Михайла та Марії Головей. Виростала у гарному християнському середо вищі. Її м ати у свій час керувала сиро - тинцем, а батько очолював у Самборі одну із важливих ділянок профспілкового Союзу. Через усе життя Орися пронесла любов до рідної Віри, Церкви, культури свого народу. У 1947 - му р. родина еміґрувала до США. У Ню Йорку Орися закі нчила Гантер коледж по спеціяльності математика - статистика, працю - вала у компанії Metropolitan Life Insurance . У вільний час грала на фортепіяно, багато чи - тала. Мати – Марія Головей, була активною членкою 1 - го Відділу СУ Америки. Згодом Орися та молодша сестра Дарія тісно пов ’ язали своє життя із СУА. Саме Орися брала участь у створенні нового, так званого «молодечого» 83 - го Відділу СУА в Ню Йорку. Минули роки і до діяльності союзянок долучилися Орисині доні – Христина та Лариса. Вже понад десять років її онуки – Маруся та Адріянка від четвертого покоління цієї родини, стали незамінимими в діяльності 62 - го Відділу СУА у Ґлен Спеї. Проживаючи в Ню Йорку, Орися Головей - Саляк багато років трудилася у Пласт - прияті, обиралась головою батьківського комі - тету школ и св. Юра. У сім ’ ї разом з чоловіком Петром ретельно впроваджувала національні традиції, прививала дітям любов до рідного Слова. Пані Орися любила людей, завжди го - това була вислухати, зрозуміти, допомогти. У гостинній оселі п - ва Саляків часто збирались ві домі українці – політики, творчі люди. Тут панувала атмосфера українства, часто звучали пісні, коляди, обговорювались концертні програми. У цій родині побував народний артист України Д. Гнатюк і Т. Петриненко, композитор І. Білозір та ін. Орися особисто ли стувалася з Левком Лук ’ яненком, висилала йому до в ’ язниці кілька бандеролей. Вона неодноразово зверталася до їх доброго прия - теля конґресмена Ґілмана з проханням по - спри яти звільненню українського політв ’ язня, що дало позитивні результати. Подружжя Салякі в вклало багато праці для зміцнення Верховинської оселі, діяльності двох церков, споруджених у Ґлен Спеї. Орися завжди була активною союзянкою, гордилася добрими спра вами нашої організації. Уважно пере - читувала кожне число журналу «Наше життя», який вона вважала надійним часописом до - брих справ і незамінимим місцем зустрічі друзів і знайомих. Минулий листопад був би 86 - м місяцем її народження, але, на жаль, її вже немає серед нас. Сумно, бо відійшла у вічність людина, яка робила багато добра, не чекаючи по дяки, щиро молилася за хворих і немічних, вміла ви - слухати і розрадити новоприбулих з України, тепло та щиро вітала їх у союзянській родині 62 - го Відділу. Вона говорила правду в очі, не ображалась на інших, не пам ’ ятала зла. З нею було цікаво, бо була молода душею, чутлива до людського болю і проблем. До останніх днів цікавилась подіями в Україні, читала поезії Л. Українки, Т. Шевченка, статті про І. Франка. За життя Орися Саляк не надбала великих скарбів. Найбільшою її цінністю були добре виховані діти й онуки. Вона гордилася грою свого зятя – талановитого скрипаля, му - зиканта гурту «Фата Морґана» Ігоря Шаблов - ського. Завжди вітала нові твори цього шанованого професійного колективу, тішилася успіхами хорової капелі «Думка». Сумно, бо відійшла одна з ти х, що лю - била не тільки Україну, але й людей з України. Вічна пам ’ ять Добрій людині! Не хай щира молитва буде найкращим спо - гадом про Неї. Святослава Ґой Стром.
Page load link
Go to Top