Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2017 WWW. UNWLA .ORG 1 7 « Які минають люди неповторні ...» ( Ліна Костенко ) Орися Саляк . _______________ Сумно, що ми за життя рідко дякуємо одні одним, і, лише коли втрачаємо, – ус - ві дом люємо гли бину втрати, значимість до брих вчинків, доб - рої поради. У цьому році наша громада навіки попрощалася з Орисею Саляк. Вона була ва - гомою часточкою громадського життя україн - ського Ню Йорку, а з 1989 - го р. і Ґлен Спею, де у ті часи вирувало культу рне життя чисельної української спіль ноти. До останніх днів Орися Саляк залишалася свідомою і активною пат - ріоткою. Народилася у 1931 - му р. у Самборі Львів ської обл. в родині Михайла та Марії Головей. Виростала у гарному християнському середо вищі. Її м ати у свій час керувала сиро - тинцем, а батько очолював у Самборі одну із важливих ділянок профспілкового Союзу. Через усе життя Орися пронесла любов до рідної Віри, Церкви, культури свого народу. У 1947 - му р. родина еміґрувала до США. У Ню Йорку Орися закі нчила Гантер коледж по спеціяльності математика - статистика, працю - вала у компанії Metropolitan Life Insurance . У вільний час грала на фортепіяно, багато чи - тала. Мати – Марія Головей, була активною членкою 1 - го Відділу СУ Америки. Згодом Орися та молодша сестра Дарія тісно пов ’ язали своє життя із СУА. Саме Орися брала участь у створенні нового, так званого «молодечого» 83 - го Відділу СУА в Ню Йорку. Минули роки і до діяльності союзянок долучилися Орисині доні – Христина та Лариса. Вже понад десять років її онуки – Маруся та Адріянка від четвертого покоління цієї родини, стали незамінимими в діяльності 62 - го Відділу СУА у Ґлен Спеї. Проживаючи в Ню Йорку, Орися Головей - Саляк багато років трудилася у Пласт - прияті, обиралась головою батьківського комі - тету школ и св. Юра. У сім ’ ї разом з чоловіком Петром ретельно впроваджувала національні традиції, прививала дітям любов до рідного Слова. Пані Орися любила людей, завжди го - това була вислухати, зрозуміти, допомогти. У гостинній оселі п - ва Саляків часто збирались ві домі українці – політики, творчі люди. Тут панувала атмосфера українства, часто звучали пісні, коляди, обговорювались концертні програми. У цій родині побував народний артист України Д. Гнатюк і Т. Петриненко, композитор І. Білозір та ін. Орися особисто ли стувалася з Левком Лук ’ яненком, висилала йому до в ’ язниці кілька бандеролей. Вона неодноразово зверталася до їх доброго прия - теля конґресмена Ґілмана з проханням по - спри яти звільненню українського політв ’ язня, що дало позитивні результати. Подружжя Салякі в вклало багато праці для зміцнення Верховинської оселі, діяльності двох церков, споруджених у Ґлен Спеї. Орися завжди була активною союзянкою, гордилася добрими спра вами нашої організації. Уважно пере - читувала кожне число журналу «Наше життя», який вона вважала надійним часописом до - брих справ і незамінимим місцем зустрічі друзів і знайомих. Минулий листопад був би 86 - м місяцем її народження, але, на жаль, її вже немає серед нас. Сумно, бо відійшла у вічність людина, яка робила багато добра, не чекаючи по дяки, щиро молилася за хворих і немічних, вміла ви - слухати і розрадити новоприбулих з України, тепло та щиро вітала їх у союзянській родині 62 - го Відділу. Вона говорила правду в очі, не ображалась на інших, не пам ’ ятала зла. З нею було цікаво, бо була молода душею, чутлива до людського болю і проблем. До останніх днів цікавилась подіями в Україні, читала поезії Л. Українки, Т. Шевченка, статті про І. Франка. За життя Орися Саляк не надбала великих скарбів. Найбільшою її цінністю були добре виховані діти й онуки. Вона гордилася грою свого зятя – талановитого скрипаля, му - зиканта гурту «Фата Морґана» Ігоря Шаблов - ського. Завжди вітала нові твори цього шанованого професійного колективу, тішилася успіхами хорової капелі «Думка». Сумно, бо відійшла одна з ти х, що лю - била не тільки Україну, але й людей з України. Вічна пам ’ ять Добрій людині! Не хай щира молитва буде найкращим спо - гадом про Неї. Святослава Ґой Стром.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
