Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
28 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2013 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Мотрія Воєвідка Слоневська Мотрія Воєвідка Слоневська з кол. послом України до США д - ром Юрієм Щербаком. Мотрія Воєвідка Слоневська (7 . ХІ . 1943 – 17 . VI . 2013) пересту пи ла границю смерті з такою самою тихою еле гант ніс тю, що ха рак - теризу вала її життя. І життям і смертю вона показала себе гідною всіх своїх предків. В американсько му контексті ми б ха рак - теризували Мотрію “бейбі бумер,” але у її випадку – як у багатьох її ровесників – “бум” приходив від бомб і того все - охоплюючого, але не висказаного страху , що огортав на ш клап - тик Европи між молотом і ковадлом. Помимо такого дитинства, що продовжувалось в тоді захаращеному Н ю Й оркському давнтавні, Мот рія зуміла виплекати в собі ту чи не най біль ш позитивну характеристику галиць - кого буття – так провадити родинне життя, що б роди на була інте ґ ральною частиною як до в колишньої спільноти, так і глибоко зако - рінених традицій роду і народу. Її гостинна хата ніколи не була плиткою. І не було у неї якогось фальшивого роздвоєння , “двох бать - ків щин.” Життя жилось тим, що Бог тобі дав, а довкілля або підкладало під ноги, або давало до рук. Благословлена щасливим родинним жит тям, працьови тими батьками, люблячим чоловіком і дітьми, Мотрія не замикала себе у спорті і мистецтві, що їх пристрасно любила, а ділилась своєю працьовитою енергіє ю з дов - кіллям . Закінчивши школу св. Юра в Ню Йор - ку і Мерімавт Коледж, Мотрія була однією із перших жінок, що закінчила Д жордж тавн ську університетську Школу Зовнішних Зв’яз ків. Але родина бу ла на першому місці . П од ружжя з Романом, народження доньки Катерини і сина Михайла , яких виховала в любові як до України , так і до Америки. Довгі роки Мотрія займалась повдовілою матір’ю, а останніми літами милува ла сь внучками і вну - ками. При тому Мотрія ще розвинула власну фірму Прикладного Мистецтва і Благ оустр о ю . Цей фах дозволив Їй – без будь - якого розго - лосу і винагороди – значно причинитись у ви - ві нуванні Українського Посольства у Ваш і нґ - тоні. Мотрії вишколені очі і працьовиті руки ще довго будуть від д зеркалені в мурах ціє ї історичної будівлі. Та найбіль ше зусиль Мотрія присвя ти - ла Союзові У країнок Америки, особливо ефек - т ив ній праці в галузі зовнішн і х зв’язків на всіх рівнях – від Міжнародної Ради Жінок і В а - ш і н ґ тонської Національної Катедри до печива в народних школах. Мотрія кількакратно була в Головній Управі СУА і довгі літа очолювала місцевий 78 - ий В ідділ СУА ім. Олени Степанів. До речі, дуже тихо і чуйно Мотрія і її рідня допомагали синові Степанів, Романові Дашке - вичеві в його нелегко му житт і . До якоїсь міри Мотрія одідичила Союз Українок А мерики . Ще молоденькою дівчин - кою , вона перша моделювала ще тепер в ужит - ку історичну но ш у України, що була витвором її матері. Коли Україна мовчала, СУА була однією, якщо не одинокою, діяспорною орга - нізацією , що мала вихід на міжнарод н у арену, навіть до комісій Організації Об’єднаних На - цій. Для Мотрії СУА була жив ою і гнучкою організацією, інте ґ ральною частиною її життя і праці. Вона завжди вміла без зайвого галасу і трафаретних потягнень знайти вихід на шир - ший світ як Союзові Українок Америки , так і Ук раїні. У Мотрії не було “ а бо - а бо” , а було завжди “разом.” Охоче вируч ала – чи тим, що підбере дітей, чи спече торт, чи зуміє з найти найбільший і найелегантніший букет квітів. І , на відміну від багатьох , не вважала за відпо - відне красномовно описувати свої осяги. Нам буде її дуже бракувати. В о станн ьому десятилітт і на Мотрію і її рідню випав ще один важливий обов’язок – відати меценатс т вом Фундації подружжя Тетя - ни і Омеляна Антоновичів. Тут треба було уважно ви знач ати , як найбільш ефективно під тримати по треби науки і мистецва , що в
Page load link
Go to Top