Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 19 арешту Леге нди Зеня перебралася жити до родини директора школи (2 квартали від шко - ли), а наступного дня німецька поліція обсту - пила школу, арештувала директора (його дру - жина з дружиною Легенди були в селі) і так мучили, що він збожеволів. В тому ж році Зеня познай омилася на одному зв ’ язковому місці зі своїм майбутнім чоловіком Ро маном. Одного разу, коли Роман відвідував своїх батьків, знайшовся зрадник, який викрив мешкання на вулиці Пекарській, де жив Роман з двома друзями. Ґ естапо прий - шло вночі, арештувало одног о друга. Повер - таючись від батьків, Роман зайшов до школи, де Зеня працювала, провадивши кухнею, що мала підгодовувати учнів у трьох школах, бо в місті був голод. Вона отримувала харчі від міської управи, а кухарка варила. У міській управі працювали україн ці - патріоти і видава - ли харчів більше, тому Зеня мала змогу під - годовувати упівців також, які голодні прихо - дили з лісу з завданнями. Роман зайшов до неї і вона його зразу ж попередила, що він не може йти до мешкання, бо воно під контролем гестапо. Так він і врятувався. При кінці 1943 року зв ’ язкова Цент - раль ного Проводу ОУН Люба Комар ( опісля Прокоп ) , мусила відійти в глибоке підпілля і Зені передали Центральний Зв ’ язок. Вона була перевантажена обов ’ язками : в нормальному житті вчилася на фармацевтичному факуль те - ті, а вільний час віддавала боротьбі за Україну. У цей час німецька влада в им агала від студен - тів фармації обов ’ язково працювати кілька го - дин денно в аптеці, щоби набиратися досвіду . Зеню направили до Центральної аптеки, д е ліки готувалися для л ікарень у великих кіль - костях . Вранці на факультеті, пополудні в ап - теці, а вечорами на підпільній роботі. Ап тека стала прекрасним місцем для зв'язкі в, тому що зв'язкові приходили ніби - то зaдля замовлення ліків. Директор аптеки був патріотом і прик - ривав її перед другими працівниками (багато ліків та різних бандажів Зеня могла переда - вати для УПА). Наближався 1944 рік , а разом з ним наближався фронт і совєтська загроза. Люди масово виїздили на Захід. Організація ретель - но готувалася до совєтської дійсності. Зеня на Львівщині готувала “ мертві пункти ” з краю лісів, в садах та хатах довірених селян для членів ОУН, щоби під час відступу фронту все було заморожено, а після війни по тих пунктах знову себе могли б відшукати чле ни органі за - ції, нав ’ язувати зв ’ язки і відновлювати працю проти совєтської влади. Ї ї наречений Роман Бігун, військовик, був обласним військовим референтом Львів - ської області, тож переважно був у лісі, при - ходив до Львова тільки для повідомлень та контак тів. Вони рідко бачилися і вирішили одружитися, бо були майже впевнені, що і так, напевно, загинуть, бо г естапо пожвавило свою працю, почастішали арешти і кожний крок вимагав великої обережності. Прийшов час вінчання – 17 квітня 1944 р . , другий день Велик одних Свят. Вони не могли його відбути, як всі люди, голосно в церкві з запрошенням приятелів, з родиною. Вибрали священика, в якого діти і зяті були в ОУН. Отець Гайовський з Шоломиї біля Льво - ва запросив наречених, їх свідків і цілий е с - корт хлопців зі с корострілами, які мали всіх охороняти, до каплиці на цвинтар за селом. Навколо горіли села. Це знущала с я над нашою землею польська Армія Крайова, німецьке ґ ес - та по, узбеки, що від совєтів пішли служити німцям , і подекуди совєтська партизанка, яку з літакі в с кидали парашутами , щоби н ищити УПА. Зеня з Романом висповідалися і присту - пили до шлюбу. При наближенні фронту молоде под - руж жя виїхал о в Карпати. Роман важк о захво - рів, ночуючи на сирій землі під дощем та в холоді, на запалення легень та сильне запа - лення шлунку. Лікар дав медицину, застрики і наказав, що робити. Практика в аптеці допо - могла і Зеня заступила лікар я в догляді за чоловіком. Але в Карпатах потрібні були силь - ні та здорові люди, бо хворі були тягарем. Тому лікар повідомив про хворобу Ром ана Про від ОУН і вони дістали наказ виїхати до Брат ислави (Словаччина), як тільки г арячка трохи спаде. БРАТИСЛАВА Прибувши до Словаччи ни з пригодами по дорозі через сильні бомбардирування у Брати слав і подружжя Бігунів зголосилися до Тимчасов ого Пров о д у Закордонних Частин ОУН . Там вони не полишали праці в ОУН. Зен я при машинці, Роман нав’язав контакт з міністром словацького уряду та виклопотав дозвіл побуту для членів ОУН в Братиславі . В уйко Зені, колишній польовий священ ик УСС , що про жив ав у Братиславі в монастирі , допоміг їм розміститися в парафі я льному домі греко - католицької парафії. Скоро народився си ночок Богдан - Зино вій, якого вони похрестили у греко - католиць кій церкві і на початку лютого пе - реїхали останнім транспортом з рештою чле -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
