Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2013 Жила собі в гайочку родина Горобців. Батько Горобець дуже любив хвалитися своїми трьома синами. Його хвальбу вже знали напам ’ ять всі пташки і звірята в гаю. Але якось у гай прилетіла стара мудра Сова, то батько Горобець так почав хвали ти - ся синами перед нею, що аж запчихався: – Ось мій син Цвірінь – та такий співак, що на весь гай такого нема! Навіт ь Соловейко заслухується його цвіріньканням. А Стрибчик! Як би ти побачила, як він вміє стрибати. Навіть зайчики заздрять йому. Цвірінь і Стрибчик почули батькові слова і почали показувати Сові свої здіб - ності. Цвірінь верещав на весь гай, а Стрибчик скакав по вже пожовтілій траві на галявині, перекидався через голову, перестрибував через кротячі купини. – Це добре, що вони, Горобчику, такі здібні, – промовила мудра Сова. – Але не розумію, навіщо Стрибчикові так скакати, коли він має крила і може перел ітити че - рез купини?... Але я чула, що в тебе є три сини. То чому про третього не говориш? – Бо мій Чик – звичайний собі горобчик... А ось він і летить, несе в дзюбку поживу для своєї сестрички Чічки. Вона лежить з пораненим крилечком, яке покусав приблудн ий Кіт, то він її підгодовує разом з мамою Горобчихою... Раптом на весь гай заскрекотіла на сполох Сорока, даючи знати його меш кан - цям, що в гайок прийшла непрошена гостя. І справді на галявині появився рудий приблудний Кіт. Скрадливою ходою добрався до дерева, на якому в гніздечку сиді - ла поранена ним Чічка. Він вислідив Чічку і тепер дряпався стовбуром дерева, щоб її вполювати собі на вечерю. Стрибчик і Цвірінь чимдуж чкурнули в густі кущі і заховалися там, а Чик, наїжачивши пір ’ я, щоб здаватися більшим , сміливо накинувся на розбій ни ка Кота. На допомогу йому кинувся батько Го ро бець . Кіт, час від часу відмахуючись від них лапою, дряпався все вище і вище. Раптом розби шака Кіт, нявкнувши від болю, сторч голо - вою зле тів з дерева, схопився на ноги і без огляд ки на завжди втік з гаю. То Сова не ви тер - піла неспра ведливості, тихо підлетіла і міц ним закрученим дзьобом скинула непрошеного гостя з дерева. – То як тобі, мудра Сово, сподобалися мої три сини? – спитав батько Горобець. – Які три сини? – відгук нулася мудра Сова. – Я бачила тільки одного сина.
Page load link
Go to Top