Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2010 Вакації в Україні Уривок із щоденника внучки Олесі переслав до редакції Дмитер Слутий В цьому році я їздила на вакації в Україну до бабусі Насті. Бабуся Настя – це рідна сестра моєї бабці Мусі, що мешкає недалеко від нас в Мангеттені. Най бабця на мене не гнівається, але в бабусі мені було набагато цікавіше. За столом можна було сидіти, де сама захочу і всі страви їсти ложкою, забувши про ніж і виделку. Бабуся жиє в селі і має коло хати власний шапінґ: на городі в неї завжди свіжі огірки, цибулька, помідори, всяка зелень і я бачила, як кури дарують нам свіжі яйця. І нічого за те все не треб а платити. Я дуже любила ходити в сад і рвати просто з дерева пахучі яблука, солодкі грушки і сливки, з кущиків зривати червоні і чорні порічки. Бабуся давала мені кошичок, щоб принести свіжі фрукти для компоту, який вона варила на обід. Компот з різних ов очів мені дуже смакував, особливо у спеку. Він набагато смачніший від кокаколи, чи будь - якого іншого солодкого дрінку. Ранком я з своєю кузинкою Катрусею водили вигулювати корову Ласю з телятком. Це теж цікавіше, ніж вигулювати нашого песик а Коко, бо коров а йде собі сама і не треба за нею нічого збирати в пластиков ий мішечок , і так аж до пар ку біля рі ки. Тут збирається багато дітей з коровами. Корови скубають траву, а ми дуже гарно бавимося і купаємося. Обіди в бабусі спочатку були дуже смачні, а потім не дуже, бо кожен день заста в ляли спочатку їсти борщ або якісь зупи, і не можна було чайніз фуд замов ити з телефону. Одне мені не сподобалось там. У бабусі велика нова хата, яку їй допомогла збудувати моя бабця пакунками і грішми з Америки. Але чомусь бабуся в тій хаті не живе, а в літній кухні. За стіною там корова, телятко, дві великі свині і одна маленька, багато курей і гусей. Коли я запитала її, чому вона живе поряд з худобою, то відповіла, щоб не свинити в новій хаті. Та й лазничка у бабусі далеко за ста йнею, води у ній немає. Добре, що ми кожного дня купалися в ріці. А коли я запитала, де бабуся купається взимку, то почула у відповідь: ,,А скільки там тої зими ”. Все одно я вже просила маму і тата, щоб відправили мене на другий рік знову на вакації в Укра їну. « Class Reunion » Наталка Дум a Недавно, може 25 - 30 років тому, учні однієї школи вирішили зробити так званий « class reunion ». Всі з ’ їхалися і під час сніданку один колеґа каже: ,,В першій годині прийдіть до моєї кімнати і подивимося DVD . Всі згодилися, лише одна товаришка каже: «Дай мені число свого мобільного телефону, щоби я могла з Тобою сконтактуватися, що іду до Тебе». Колеґа згодився, але на столі не було паперу, він взяв серветку і написав число телефону. Чекали годину, дві, але ні товаришки, ні дзвінка не було. Увечорі, коли всі зійшлися до спільної вечері, при столі колеґа питає: «А чому Ти не прийшла до нас?» Товаришка відповіла: «Надворі був вітер і я почала пчихати. Не мала іншої серветки, взяла ту, де Ти написав число телефону, висмаркала і викинула до сміття – не могла подзвонити.» Д e найліпше Мати розпові дає синові про небо і пекло, а потім питає: – А ти де хочеш піти: до неба чи до пекла? – Ні, я таки залишуся вдома. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top