Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2010 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Лист у засвіти.... З гадуючи покійну Ірену Попович Дорога Ірено! Ми врешті здобулись на му жність і, незважаючи на те, що вже минуло не сорок, але тисяча сорок днів від дня Твоєї смерти, призна - ємось і просимо вибачення, що не увіковічнили Твоєї пам ’ яті на сторінках “Нашого Ж иття ”, який був Твоїм улюбленим журналом. Пропало, та к сталось. .. Ти ж була однією з найбільш активних і п рацьовитих членів управи нашої Ч ікаґської Округи СУА. Ми згадуємо Тебе на кожних наших схо динах, особливо дивлячись на поро ж нє місце , де Ти завжди сиділа. Зна ючи Тебе, Твою благородну вдачу, ми впе внені, що Ти нам простила, незва жаючи на те, що про це просимо аж сьогодні. Ти була людиною високої товариської культури, плекана од иначка в родинному домі батька, гімназійного професора Дмитра Шумея і матері Софії, з дому Шпитко. До гімназії ходила в Коломиї, завер - шила ісп итом зрілости у Франкфурті, Німеч - чина, і там тако ж закінчила студії фармації. Було це вже в час, коли большевиць ка влада знову зайняла Галичину й багато з нас, серед труд - нощів і небезпек воєнних дій, подалися на Захід без будь якого захисту, тільки з надією на Боже милосердя. Так і Ти, дорога Ірено, опинилася з бать - ками спершу в Німеччині, а згодом, у 1950 - му роц і в Чікаґо. Тут з’єднала свою долю з д - ром Петром Поповичем (улюбленим в колі приятелів “Пйотрусем”), створивши нову родину. Бог поблагословив Ваше подру жжя трьома дітьми: Діяною, Богданно ю і Олександром, якими Ви ду же раділи й виховали на гідних для наслі - дування , розумних, благородних членів громади. З черги вони, завершивши університетську освіту, заклали свої родини і принесли Тобі велику радість у внуках , імена яких: Марта, Мирон, Юрій, Мая, Тійо, Софійка, Талія і Ка - ріна. Ти, Ірено, будучи одиначкою у батьків, зав жди бажала мати велику родину і мрія Твоя сповнилася, бо прощали Тебе аж дванадцять нащадків. Свою громадську працю Ти присвятила Союзові Українок Америки, як згадано на по - чатку. До Окру жної Управи ввійшла, спершу “з уряду”, як голова 74 - го Відділу. Ваш відділ був ду же активний і світив прикладом у всіх ділян - ках праці, придбав багато ст и пендій тощо. Але.. . Час не стоїть на місці й неписаний закон, який для всіх однаковий, а це старість і відхід до вічности, зменшував членство 74 - го Відділу. Тоді Ти з питомим Тобі ентузіязмом докладала зусиль, щоб не припинити його діяль - ности, щоб його зберегти. Ти, тактовна, розумна, культурна здобула собі приязнь і пошану сою - зянок, заслугов уючи на признання, яке отримала у формі “Грамоти вдячности” від Головної управи СУА. За існування Твого відділу “бо - реться” тепер Твоя наступниця, шукаючи прав - них доріг для його збере ження. В житті “все йде , все минає.” І так, після недовгої, хоч дошкульної болем, недуги, 28 квітня 20 08 р., Ти покинула цей світ. Ми зі щи - рим жалем прощали Тебе й обіцяли не забути. Але... Сьогодні віримо, що після того публіч - ного каяття в же, напевно, не маєш на нас жалю ! Чікаґські союзянки . Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top