Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Згадуючи ті часи, відомий поет і прозаїк Євген Маланюк, який служив разом з Є. Мєш- ковським, писав: “Євген Мєшковський, його дружина Єлисавета та кілька старшин були як самотній острів серед бурхливого моря ту- ляків, москвинів, киргизів, туркменів, сартів, татар та інших”. Лише Є. Мєшковський зумів тоді приборкати солдатські маси й органі зовано привести дивізію до Києва. “Він був українським Мойсеєм 1-ї Туркестанської стрі лецької дивізії” - зазначав Є. Маланюк. Під час перебування подружжя Мєш- ковських у Києві сталася історична подія: Центральна Рада проголосила незалежність України й розгорнула військове будівництво. Полковник Мєшковський приймає рішення вступити до українського війська, служити своїй Батьківщині. Єлисавета поставилася до його вибору з повним розумінням. Коли у січ ні 1918 р. його відрядили в Луцьк із відпові дальним завданням демобілізувати волинський корпус, вона, як завжди, поїхала разом з ним. Вони потрапили у справжнє пекло. Містом правила, за висловом Є. Маланюка, бандит ська зграя ревкому і міліції, які очолили багатотисячні розбурхані і розбещені більшо вицькими гаслами солдатські маси. Полков ника неодноразово викликали в ревком, і він йшов, ризикуючи накласти головою. “Що переживала в ті часи його дружина (пані Єли савета Мєшковська була сестрою-жалібницею нашого дивізійного перев’язочного ‘отряда’, не покидаючи ні за яких обставин свого чо ловіка, як рідкоідеальна дружина старшини), прислухаючись годинами до кожного шамо тіння за дверима помешкання”. Поклали край анархії та хаосу українсько-німецькі війська, які звільнили Україну від більшовиків. З кінця березня 1918 р. Мєшковські осіли в Києві, де Євген обійняв посаду в українському Генеральному штабові. Зали шився він там і після гетьманського пере вороту. Знайшлася робота і для Єлисавети - у військовій лічниці. Та сталося так, що за антигетьманського повстання Директорії пол ковник Мєшковський і генерал Омелянович- Павленко були заарештовані повстанцями у Фастові. Від смерти їх урятував Василь Тю тюнник, один з провідних військових діячів Євген Мєшковський після закінчення Академії генерального штабу в Петербурзі 1912 р. в ранзі поручника. Директорії. Тоді ж їх запросила до Є. Петлюри галицька делегація. Головний Отаман, з яким Є. Мєшковський, до речі, навчався в Пол тавській духовній семінарії, відрядив обидвох до військового міністра Західно-Української Народної Республіки полковника Дмитра Вітовського. В грудні 1918 р. поїхала з чо ловіком до Галичини, де він став начальником штабу армії, і його вірна дружина. Але вже у лютому наступного року Є. Мєшковського відкликали до Києва й призначили началь ником штабу Східного фронту. Разом з ним у штабних вагонах або в санітарному потягу переїздила Єлисавета: Козлятин, Вінниця, Жмеринка, Вапнярка, Роздільна ... Улітку 1919 р. вона опинилася в Кам’янці-Подільському. Потім знову був фронт. Українська армія наступала на Київ і відступала під тиском панівних сил більшовиків і денікінців. На початку грудня Є. Мєшковський захворів на тиф, і його разом з іншими тяжкохворими старшинами вивезли у зайняте поляками Рівне. День і ніч чергувала в палаті дружина, опікувалася чоловіком, хворими Василем Тютюнником, Андрієм Мельником та іншими. Багатьох виходила, але їх приятеля Василя
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
