Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ж Ш О Ч 1 П О Р Т Р Е Т И У К Р А ЇН С Ь К О Ї ІС Т О Р ІЇ Кім НАУМЕНКО ЄЛИСАВЕТА Восени 1908 р. в родині петербурзького дійсного статського радника (ранґ, згідно “Та белі про ранґи” Російської імперії, відповідав чину генерал-майора), відомого вченого графа Олександра Веселовського сталася визначна подія: їх улюблена 20-літня донечка Ліза, ви хованка Смольного інституту шляхетних дів чат, вийшла заміж. Її чоловіком став блиску чий офіцер, начальник навчальної команди 198-го Олександра Невського полку поручник Євген Мєшковський, теж виходець зі старо винної дворянської родини з Полтавщини. Початок спільного життя молодого подружжя був райдужним. Полк Євгена дислокувався в Петербурзі, отже, оселилися молоді в графських палатах. 1909 р. Євген поступив у Миколаївську академію Генераль ного штабу і з головою поринув у навчання. Він закінчив її 1912 р. з відзнакою, відтак отримав звання штабс-капітана й першу офіцерську нагороду - орден св. Станіслава III ступеня. Для дальшої служби обрав 197-ий Лісний полк у Свеаборзі, поблизу фінської столиці Гельсінфорсу, де молоді й оселилися. На радість Єлисавети молодого генштабіста невдовзі відкликали до Петербургу на службу в штаб військової округи, і подружжя повер нулося в батьківську домівку. Та ненадовго. Жорстока доля кинула їх у вир катаклізмів 1914-1920 pp. й забрала у молодої жінки ко хану людину... Уже в перші дні війни, в серпні 1914 p., Євген подав рапорт з проханням скерувати його на фронт. Дружина відчувала, що він в столиці довго не затримається, і щоб мати можливість бути поряд з ним, поступила на курси медичних сестер. А коли у листопаді того року чоловік отримав призначення в 12- ту піхотну дивізію армії генерала Брусилова, яка діяла в Україні, вона поїхала разом з ним і влаштувалася в дивізійний польовий шпиталь. Відтоді не розлучалася з Євгеном, куди б не кидала його воєнна доля. Дивізія, в якій штабс-капітан Мєш ковський виконував обов’язки начальника штабу, вела бої з австрійськими військами на Карпатських перевалах. Улітку 1915 р. дивізія відступила на Поділля, де на рубежі Стрипи їй протистояв, між іншим, полк Українських Січових Стрільців (пізніше спільно з його вояками Євген буде захищати Україну від більшовицької навали). Восени 1916 р. у ранзі підполковника його призначили начальником штабу Туркестанської дивізії на Волинь. Туди ж перебралася Єлисавета - медсестрою польо вого шпиталю в Кременці. Протягом більш, ніж двох років перебування на війні молода тендітна жінка пройшла через важкі випробування, побачила стільки людського горя, що з надзвичайною радістю сприйняла усмішку долі: її Євгена відкликали на службу в Петроград. І знову недовго зігрівало їх тепло батьківського дому. Хуртовина російської лютневої революції захопила у свій вир і сім’ю Мєшковських. Пізніше Єлисавета згадувала, шо вперше їй довелося глянути в обличчя смерти не на фронті, а в Петрограді. Тоді натовп п’яних матросів оточив готель “Асторію”, витягнув подружжя на вулицю. З Євгена зірвали по гони, відібрали револьвер, намагалися відняти Георгіївську шаблю - нагороду за хоробрість, але він її не віддав. Конвой розлючених анар хістів відвів Мєшковських з групою генералів у Таврійський палац. Невдовзі Мєшковський отримав при значення в Одесу, де формувалася дивізія, і влітку відбув на фронт в район м. Броди. У вересні уже полковником він з дружиною повернувся на Волинь в Туркестанську ди візію на посаду начальника штабу, який перебував у Луцьку. Тут же був розташований польовий шпиталь, де стала працювати дру жина. Це були часи, коли армія розвалюва лася. Під впливом більшовицької пропаганди солдати бунтували, виступали проти офіцерів. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top