Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVII. ЛЮТИЙ, 1970 Міра Гармаш Б е р е з и Стоять у світлі зір берези, Біліють соками вони, їх одягає в білі фези З хмаринок вітер весняний, -— Ще сплять берези та їм сниться Розкішна, соняшна весна, Хоч на гілках ще сніг іскриться, Надія гріє їх ясна. О, чи забули чи не знають, Чи можна їм це довести, Що гілля з їх сестер рубають І роблять з білих тіл хрести? Нехай не знають! Прийде літо, Прилине осінь запашна, Похиляться ще сумовито. Хай сниться їм тепер весна! Із збірки „Віднайдені роки" Віра Ворскло Як мусить бути — знає Бог, Чи золоте чи срібне. Якщо Він щось нам не дає, То, значить, непотрібне. І кожен дар, і кожен скарб; Любов, знайомства, стріча, Зникають, як юрба примар, — В житті ніщо не вічне. Як добре, що зникає жаль, Як лід розпука тане, Летить у безвість крук-печаль, Цвіте з надій кохання. Дає усе Бог пів-на-пів: Добра і зла, і горя, Щоб вічно вир життя кипів, Думки лились бадьорі. Із збірки „Листи без адреси" Наші допомогові акції Недавні події на Рідних Землях сколихнули увагою всієї нашої суспільности. Стихійні неща стя, переслідування духовенства й вірних, матері- яльний недостаток — це все етапи лихоліття, що навістило в минулому році наш народ. Вилив Дні стра і його допливів наніс величезної шкоди сот ням сіл і тисячам їх мешканців. Бурі з вітром- суховієм навістили Кубань і східні окраїни нашої землі, винищуючи засіви і присадибні землі. Не бувалий землетрус знищив осередок українського поселення в Боснії, полишаючи тисячі мешканців без даху над головою. Такі події сколихнули сумлінням українців у діяспорі. Виростало співчуття до знедолених земляків, обзивалась охота допомогти, потішити їх у нещасті. До утисків режиму, недостач еконо мічної системи ще й стихійне лихо. Хіба вистачить сил перебороти це без сторонньої допомоги? Та вона досі була утруднена, а то й немож лива. Залізна заслона безпощадно відгороджує Україну від решти світу і лиш контакт із рідними дозволяє на дорого оплачувану матеріяльну під тримку. Офіційна допомогова акція потерпілим від повені чи суховію була неможлива. Щойно недавно тому відкрилась нам інша можливість. Від імени українців у Югославії про мовив їх духовний провідник Кир Гавриїл Букат- ко, що звернувся за допомогою до українців у вільному світі. У своєму заклику вказав на різні можливості — допомоги грішми, уживаним одягом, харчами і ліками. Для посилок того роду отримано звільнення від мита. На цей заклик охоче відгукнулась українська громадськість. Це вперше зможемо осягнути ши рокою акцією наших братів і сестер, що пересе лились 80 років тому до цієї гористої країни. Твердою працею вони побудували тут свої церкви і школи і встоялись серед чужого окруження. А тепер, у скрутну хвилину повинні відчути братню руку, простягнену до них із зрозумінням і підтримкою. У ряді тих організацій, що вже наладнали до- помогову акцію, стоїть Союз Українок Америки. Довголітній досвід і жіноче серце дозволить вміло й сердечно подати свою допомогу. Ми певні, що наші Відділи використають усі можливості до того. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1970 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
