Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В. Гнатток у Криворівні Спогад Володимира Ценко Постать Володимира Гнатюка, нашого дослідника й етнографа, пригадалась тепер нашій суспіль ності завдяки музеєві його імени, що його створено у с. Велесневі біля Бучача. Його родинне село було недавно тому місцем врочи стого відкриття. Ця подія пригадала мені побут Володимира Гнатюка у Криворівні, що її називав він „гуцульськими Атенами". Ця місцевість над рі кою Черемошем стала пристанови щем учених і поетів, а проф. Ми хайло Грушевський побудував на границі між Криворівнею і Жаб’єм свою літню віллю. Літньою порою гостювали у Криворівні видатні письменники й образотворчі мист- ці, а місцеві люди і природа дали підставу до неодного мистецького твору. Багато є на Гуцульщині чарівно положених сіл. Чому саме Криво- рівня стала таким загально при знаним осередком? Почин до тих гостин дало приходство, в якому довгі роки душпастирював о. О- лексій Волянський. Тут панувала культурна, гостинна атмосфера, де могли відпочати мандрівники. А. властивий поштовх до гостю вання дала одна випадкова зустріч. Улітку 1899 р. дружина о. Олек сія Марія Волянська зустріла у Ко сові свою своячку Олену з Май- ковських Гнатюкову і запросила її приїхати до Криворівні. Так і при була родина Гнатюків до Криво рівні, а з ними дружина Івана Франка, Ольга. Сам Іван Франко вже попереднього року гостював у Криворівні. Цей побут родини Гнатюків пе- рерішив долю Криворівні. Воло димир Гнатюк утримував широкі ділові й товариські зв’язки з укра їнськими вченими і мистцями. У- слід за ним і з його заохоти почали приїздити рік за роком Михайло Коцюбинський, Антін Крушель- ницький, Осип Маковей, Катря Гриневичева, Гнат Хоткевич. По являються „Тіні забутих предків", „Рубають ліс“, „Камінна душа", „Гуцульські акварелі". Виходять фундаментальні дослідні праці з фолкльору й етнографії Гуцуль- щини В. ІІІухевича, А. Онищука й Володимира Гнатюка. Криворівня ожила наново у моїй пам’яті під час короткого побуту у Парижі у вересні 1969 р. Там відвідала я дочку Володимира Гна тюка д-р Олександру Піснячев- ську. Показується, що вона співдіяла у творенні Музею свого батька. Постав цей Музей неначе відру- хово в 90-річчя дня народження, не організований центральними і партійними установами, але знизу. Вдячні мешканці Велеснева вша нували свого великого сина. Зі брано у 6 просторих кімнатах бі ля тисячі експонатів, що відзерка- люють многогранну діяльність Вол. Гнатюка. На заклик комітету відгукнулись не лиш українці, але й чужоземні науковці, бо ім’я Во лодимира Гнатюка відоме серед у- сіх слов’янських народів, а вироб лені ним принципи наукового зби рання і публікації народньої твор чості мали великий вплив на фолк- льористику всієї Слов’яншини. Багато матеріялів, особливо з часів побуту В. Гнатюка на Закар патті і Східній Словаччині наді слав чеський учений проф. Фран- тішек Главачек, який ще в 1899 р. переложив на чеську мову працю В. Гнатюка „Русини в Уграх". Ви вчаючи народню творчість „Богом і людьми забутих русинів Угор ської Руси" Володимир Гнатюк пе реконливо довів, що вони є гіл кою великого українського наро ду. Тому не дивно, що великою пошаною втішається його ім’я на Закарпатті, де можна сказати він був одним із основників націо нального відродження. Не забу ли проф. Гнатюка і українці з Югославії, особливо околиці Бач ки, звідкіля появилася праця „Руські оселі в Бачці". Про Кере- стур і Коцур В. Гнатюк писав: „В них знайшов я таких гарних оповідачів, як ніде інде. Тому й не диво, що я просидів там аж пів- третя місяця і зібрав велике число пісень, казок, байок, леґенд, істо ричних оповідань, новел, анекдо тів та записав весільний обряд" (Етн. Збірник 1910, т. XXIX). На жаль тут Вол. Гнадюк простудив ся, що дало початок його грудної недуги, яка його в такому ранньо му віці 56 р. забрала зі світу. Одна кімната музею призначена Родина Володимира Гнатюка в Криворівні в 1913 р. Зліва на право: Син Юрко, дружина Олена, дочка Ірина, Володимир Гнатюк, дочка Олекісандра. U krainian scholar V olodym yr H natiuk w as recen tly honored by a m em orial in U kraine. On the fa m ily picture from 1913 th e y w ear H utsul costum es. ■ ■ НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1970 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
