Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій ДВАДЦЯТЬДРУГИЙ РІК ВИДАННЯ ЧИСЛО ДРУГЕ Олена Пчілка 6. ЗО. 1949 — 10. 4. 1930 XXIII КОНГРЕС МІЖНАР. ЖІН. СОЮЗУ В днях від &— 16. вересня ц.р. в Киніґштайні. Зах. Німеччина, від будеться 23 Конгрес Міжнар. Жі ночого Союзу. Господарями Кон гресу будуть дві жіночі організа ції Зах. Німеччини Дойчер Фрау- енрінг і Дойчер Статсбюргерінен Фербанд. Міжнар. Жін. Союз засновано у 1904 р. і перший конгрес відбувся в Берліні. Він постав для боротьби за рівноправність жінок, поширю ючи свою діяльність на виборен- ня прав жінки в громадському, по літичному, професійному та сус пільному житті. Тепер МЖСоюз поставив своїм завданням оборо ну прав людини взагалі. Членство в МЖСоюзі об’єднує 55 жіночих організацій із 42 держав. Жіночі організації комуністичних країн з огляду на їх повну залежність від тоталітарного режиму, згідно із статутом Союзу не можуть бути його членами. Конгреси відбува ються що три роки в інших краї нах, а навіть на різних континен тах. Кожний конгрес проходить під іншим кличем, в останньому часі відповідником клича є клич року Об’єднаних Націй. 1970 р. Обєднані Нації проголосили ро ком освіти, виховання. Отже кли чем XXIII конгресу є освіта в най- ширшому понятті, головно гро мадсько-суспільному. СФУЖО в Міжнар. Жін. Союзі має статус заприязненої організа ції і від 1955 р. бере активну у- часть у всіх конгресах заступаючи під національним прапором інтере си України, розробляючи відповід ні кличі в обороні поневоленої Батьківщини, беручи активну у- часть у комісіях, що займаються справою оборони прав людини. У- часть наших делегаток, особливо у нав’язуванні нових та закріплю ванні давніх зв’язків, нав’язаних ще Матірним Союзом Українок у В минулому 1969 р. минуло 120 літ від дня народження, а цього року минає 40 літ від смерти од нієї із найвизначніших жінок на переломі 19 і 20. століття — Оле ни ГІчілки. Олена Пчілка -— це лі тературне псевдо Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, граневої по статі нашого національного відро дження, громадської і суспільної діячки, матері і виховниці геніяль- ної поетеси Лесі Українки. Ціле життя цієї української письменниці, поетки, етнографа- збирача українських пісень і ор наментів, літературознавця, літера турного критика, редактора часо писів і журналів, мецената і по кровителя молодих таланів, мово знавця— ,,коваля“ нових слів, дра матурга, правдивої соборниці-спі- вавторки і співвидавця враз із На. талією Кобринською в 1885 р. Альманаху жіночої творчості „Перший Вінок“, дбайливої ви ховниці тієї „зорі провідної“ для її дітей і ровесників •— було жи вим потвердженням вдало підібра ного псевда. Ціле життя, як пчіл ка, трудилась Ольга Драгоманова- Косач, щиро вірючи, що праця її принесе сподівані наслідки, підго тує грунт для майбутніх поколінь. Родилась вона на Полтавщині в місті Гадяч, училась у Києві, заму- 20-тих pp. є прямо неоцінена. Рів- нож у 23. Конгресі візьме участь делегатка СФУЖО. Слідуючі делегатки заступали СФУЖО на поодиноких Конгре сах: 1955 р. -— Цейлон — п-ні О- лена Процюк, 1958 р. -— Атени — п-ні Наталія Гладій, 1961 р. ■—- Д у блін — п-ні Ірина Павликовська, 1964 р. — Трієст — п-ні Наталія Пазуняк, 1967 р. — Лондон — п-ні Олена Процюк. жем жила на Волині. Своєму бать кові Петрові Драгоманову та бра тові Михайлові, визначному укра їнському вченому, завдячує Олена Пчілка всесторонню освіту, широ ту своїх поглядів, розвинені інте лектуальні інтереси, свободолюб ство і гуманізм. Матері — Елиса. веті Цяцька — - її чудовим пісням, оповіданням баби Лизавети, укра їнському Гадячому, лірникам Во лині, прекрасному українському фолькльорові завдячує вона свою стихійну любов до України і у- країнської культури, свою відда ність українській ідеї. Олена Пчіл ка була народовцем не тільки на словах — вона говорила тільки по- українськи, себе і своїх дітей одя гала в український одяг а турбу ючись про виховання й освіту сво їх дітей, боячись чужого впливу московської школи, вона сама їх учила, переклавши підручники на українську мову. У своїй автобіо графії Ольга Петрівна пише: „Го ловне моє завдання було вихова ти Лесю і Михайла. До шкіл діти нікуди не їздили, мені тоді здава лося, що школа зразу зруйнує моє змагання виховати дітей в україн ській мові. Це був даремний страх, бо потім я побачила, що коли ді тей добре вправити в українській мові, то школа того не руйнує“. Тому вже пізніше, Ольга, Оксана, Микола і наймолодша Ізидора хо дили до шкіл і в тому часі мати пе ребувала з ними в Києві. Доля не жаліла їй важких уда рів. У молодому віці смерть її батька Петра Якимовича Драгома- нова, смерть чоловіка, а надівсе передвчасна смерть двоє надзви чайно обдарованих, талановитих дітей — Михайла в 1908 р. і Лесі 1913 р. Важкі удари не заломили цієї великої жінки і як вона сама НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1970 21
Page load link
Go to Top