Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Меланія Нижанківська Забули ноти сторожується). Знаєте що? Я поїду у світову подорож і в мій маршрут включу також Україну. Мо€ перейна- чене прізвище дає мені змогу цю по дорож відбути. СКАНЕК (з притиском кладе по рожню чарку на стіл): І я поїду з вами! ПАНІ P.: Ні! Не сподівайтеся на це. Я цілком можу дати раду собі і своїм грошам. Дякую! (В цей час входить пан із сигарою і зі зшитком у руках. Входить поволі, вся увага в зшитку. Зупиняється по середині сцени. ПерелиСтовує зшиток. Хвилина мовчанки. Пані Роґате си дить. Сканек стоїть розгублено). ПАН ІЗ СИГАРОЮ: На цьому — стоп! Доки ми будемо морочити ГОї- лову собі, мені й публиці! (Струшує попіл із сиґари на підлогу. Ходить по сцені, зупиняється біля Сканека). Ви, пане Сканек, граєте як осіння муха. Більше життя, більше ініціятиви, більше хитрощів. Ви ж прагнете за всяку ціну опанувати майно пані Ро гате — сам особисто або через Ма русю. Покажіть це... дайте це... (до пані Роґате): Я не знаю, чи це ви, чи автор приділив стільки уваги; собакам, що вся гра гак насичена собаками? Публіка справді може подумати, що ви не тільки хотіли гроші записати собакам, а й присвятити їм решту свого життя! Всі знають, що ви їдете в світову подорож, ви ж усім це дав но розголосили! Цікаво, що пан Ска нек цього досі не знав! (Сканек весь час намагається щось сказати, але ре жисер не дає йому. Пані Роґате усмі хається. Режисер нервово дивиться на годинник). Пам’ятайте, що це ж одноактівка. Публіка рветься додому, глядачі втомлені, голодні. Ніякої мо ралі вони не винесли з дії, а пан Ска нек продовжував би смоктати чарку за чаркою до ранку. Давайте кінчати цю комедію на сьогодні. Це перша проба пера автора і перша моя проба, як режисера. (Лав за). Гей там! За вісу! (Тиша). Завісу!! (Голосніше, нервовіше): Завісу!!! (бігає по сцені). І де вони всі запропастилися? Мико ло! Де ти там у біса? Давай завісу! Це ж тобі не опера на чотири годині! (Стоїть, чекає). Ось і працюй з таки ми людьми! Все мусиїш сам робити! Бути режисером, суфлером, сувати декорації, підмітати... Ей, Миколо! (біжить за сцену) Давай завісу! (вбі гає знов на сцену). В кімнаті піяніста все пригото ване до виїзду. Його дружині зда ється, що нічого не бракує. Її все тривожать сумнівиі, чи в і н узяв дійсно ©се, що потрібне з собою. Але вмішуватись у такий перед- концертовий і ще до того подо рожній час із своїми може не влучними заввагами було б не- т актом. Вона бачить якісь ноти на фортепіяні, але їх там є чима ло й їй строго заборонено рухати їх із місця, як це іноді трапляєть ся при прятанні. Тоді піяїніст, як зрештою всі мужчини, що люб лять у речах свій спеція льний лад, протестує. Але його форте- пія'н чорний і на ньому знати кожну порошинку. Тому гррихо- дитьіся його часто обтирати1 і то ді мимоволі рушиш якісь ноти... Може й не завважить, думаєш со бі! Але в більшості випадків він побачив, що щось воно не так, як було. Валізка вже готова. Піяніст зі браний. Чи дійсно все взяв, що потрібне, думає дружина, але мов чить, бо могла б бути буря... Та й хіба він міг би забути ноти? Вони напевне у валізці. Виходять із хати. їдуть трам ваєм повз Інститут ;ім. Лисенка. Піяніст потонув у думках, як зви- МИКОЛА (входить заспаний, во лосся розкудовчене, протирає очі. Со рочка розстібвена на грудях, одна штанина підкачана. Розгублено' ди виться на режисера). РЕЖИСЕР: Чого прибіг на сцену й витріщився на мене? Не бачиш, пу бліка сидить (Микола здивовано ди виться на публіку). Давай завісу! (Микола все ще стоїть розгублено). Давай завісу, кажу! (Микола ніби про кидається, усвідомлює собі, що> це не проба, а вистава. Швидко вибігає). РЕЖИСЕР (легко зітхає): Нарешті! (Дивиться вгору, як опускається дуже поволі завіса). О, пані Рогаченко! (швиденько підходить до пані Роґа те). Бажаю вам щасливої подорожі навколо світу! (Подає їй руку, вона підводиться, тисне його руку і дякує. Завіса). чайно перед концертом. А дружи на мовчить. Чоловік напевне веісь у тонах і мелодіях, тож не слід цього переривати. На двірці чекає співачка. Це ж спільний їх концерт у Кракові. Вітаються сердечно. Перше її пи тання про ноти бентежить П'ІЯНІІ- ста. Переполохано дивиться в течку, у валізку. Нот немає, за лишив вдома. Що буде? На щастя до від’їзду поїзду Щ'е доволі часу. І ось має слово дру жина. Вона — остання дошка ря- тунку! Мусить привезти ноти на час! Трамвай попався якось скоро. Але від нього ще досить дороги. Пробігає її миттю й хапає ноти тремтячими руками. Кладе чим- скорше в течку й біжить назад. Тепер вона придалася до чогось! Успіх концерту залежить від ніеї, вона везе ноти, що їх піяніст за був. Значить і піяніст може щось забути... Нервово протискається через юрбу. Горить із нетерпляч ки, показуючи іперонівку. Вся за дихана, облита потом, стоїть пе ред концертантами. —- І що ми без тебе зробили б, —- похвалив піяніст. Вона обли лась рум’янцем, бо він не щедрий на похвали. •—- Ти ж урятувала ситуацію, а я справжній профе сор, що все забуває. Подали собі поспішно' руки. Піяніст міцно поцілував дружину і поїзд рушив. А вона стояла на пероні й по- чуванн?: тислись юрбою в її ду ші. Тремтіла за їх успіх та була горда, що вдалось їй принести призабуті ноти на час. Як щиро потиснув він її руку і як вдячно поцілував її! Але й рада була, з того, що' й він, усе з „піретен- сіями непомильносте" може щось забути, у тому випадку свої влас ні ноти. Кожна організована громадянка знає, що своєчасно внесена перед плата на журнал є здоровою фі нансовою підставою для розвитку видавництва. 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top