Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ОЛЬГА ЛИТВИН Т е с т а м е н т (Докінчення) толеранції в організації, у вмінні включити свою, меншу, або біль шу організаційну одиницю в за гально-національний засяг. І що жінка є в великій мірі відповідаль на за положення, добре чи зле, своєї родини, суспільносте, наро ду. Не є це нова думка. Найбіль ший поет нових століть Ґете твер див, що мужчина будує державу, але нарід живе, або падає через своє жіноцтво. Одна з його геро їнь, Іфіґенія, грецька вигнанка у драмі цієї ж назви, своїм шляхет ним впливом не лиш знімає про кляття богів із свого роду Танта- лідів, але перероджує жорстокого короля варварів і зміняє долю йому підданого народу. Кляра в „Еґмонті“ кінчає самогубством через призначеного на загибіль судженого, але її з’ява веде Еґ- монта на героїчну смерть, бо дає йому віру в побіду над ворогом. В останньому найбільшому творі Шевченка ,,Неофіти“ з ідеєю мо рального переродження народу апостолом християнської любови й правди стає жінка-мати. І в на ші роки деякі громадські діячі ви сунули тезу, що мати є першим виховником, учителем і священи ком дитини, але на практиці — українська жінка не завжди сві дома своєї місії, а загал не цінить вартосте її особовосте, ані тієї об’єднуючої сили, якою вона мо же стати. Навіть жіночі органаза'- ції і їхнє завершення СФУЖО не знаходять потрібного признання й піддержки; мовляв, жінкам не трудно об’єднатися, вони політич но .невироблені(?) і можуть із собою порозумітися... Це дуже несправедлива оцінка. Бо жінки, навіть ті, що є політично вироб лені, мають суспільне наставлен- ня, вміють перебороти особисті й групові інтереси та принести їх у жертву загальній потребі. Укра їнське жіноцтво Америки гаслом „скріплюймо єдність українки“ йде свідомо проти недоліків укра їнської спільноти і наполегливо шукає шляху для вдержання її національної цілости. Чи Ваша приятелька вже має „Наше Життя"? Якщо ні, то по даруйте їй його з нагоди свят чи іменин! СКАНЕК (дивиться на вино до світ ла, п”є, хмуриться): То може маєте якусь іншу бездоганну людину? Чи ви не зустрічали в своєму житті іде альних людей? ПАНІ P.: Так! Я зустріла ідеальну людину в моєму житті — вірніше ща сливу людину, коли я працювала в Південній Африці. То був бой, вірніше одружений чорний із Родезії, що був моїм служкою, його ім’я’ було Алі. Він був уже одружений шість років, хоч йому було лиш 22. Він прибирав, прав, варив, приймав гостей. Був завжди охайний, веселий, привітний, щасливий. У його присутності в по хмуру погоду й важкий дощ здава лося, що світить сонце. Коли я йому щось дарувала з одежі, він падав на коліна й цілував мої черевики. Ніяк його не можна було від цього відучи ти. Він тішився всім, як дитина. Мої радощі були його радощами, мої тур боти були його турботами. Одного разу Алі прибіг до мене з листом у руках. Безмежна радість розпирала його. „Мем! Мем! Я маю сина, щойно народився!" і він почав танцювати по кімнаті. „Але ж Алі“, кажу я, „ти пра цюєш у мене вже два роки і за цей час ніразу не їздив до себе в село. Якже ж це трапилось, що ти маєш сина?“ „О, мем! Та ж там є мій брат!“ СКАНЕК: То ви хочете записати гроші Алі? (В цей час дзвонить телефон. Пані Р. бере слуха'вку). ПАНІ P.: А це ви, пане ветеринаре! Як Джоні? Що?., аж шестеро цуце нят? A-а... четверо цуциків і дві суч ки? Добре... Що? Джоні дуже пога но? Були конвульсії? Зробите ще два уколи? Прошу, робіть все що мож ливе щоб рятувати Джоні! Не зупи няйтесь перед витратами. Дякую! На все добре! (Вішає слухавку. Розду муючи, підходить до стола). СКАНЕК: То ви хочете записати все Алі? ПАНІ P.: Алі? Якому Алі? СКАНЕК (роздратовано): Та афри канському! ПАНІ P.: Алі? Борони Боже! Це було б злочином. Я скалічу це дитя природи, я зроблю його нещасливим. Алі покине працювати, стане пити, накупить багато жінок, напоїть усе село. Будуть битися, різатися, ні! Я не маю права калічити життя Алі! (Невелика па,вза). Пане магістре! Я маю намір записати все своє майно на моїх... собак! СКАНЕК (схоплюється зі стільця, здіймає й одягає окуляри, сідає знову в крісло): Ви хіба жартуєте? ПАНІ P.: Ні! Я не жартую. Я запи сую все своє майно на моїх собак! Мої собаки ніколи на нього не зазі хали і їх вдача і життя зовсім не змі няться від того, як я запишу на них. Це моє тверде й остаточне рішення. А коли не хочете, то я можу пошу кати іншого адвоката в місті. СКАНЕК ( часто здіймає й одягає окуляри. Протирає їх ): Та, моя пані, мені все одно. Я завжди до ваших по слуг. (Пише, а тоді читає): Перебува ючи в здоровому умі й ясній пам’яті (підносить голову і з запитанням ди виться на пані Р. поверх окулярів. Повторює ще раз): ...перебуваючи в здоровому умі й ясній пам’яті... (у па ні Р. здивоване обличчя). Я мушу так записати, це є загально прийнята фор ма... ПАНІ Р. (іронічно-обу.рено): А ви маєте в тому сумнів, пане магістре? СКАНЕК: О ні! Воронь Боже! Тіль ки що, прошу вас, я ще в моєму житті заповітів на собак не складав! ПАНІ P.: Так ось, маєте чудову на году до того... СКАНЕК ( читає): ...перебуваючи в здоровому умі й ясній пам’яті, я, Аґ- неса Рогаченко-Роґате, записую все своє рухоме й нерухоме майно (в цій хвилині дзвонить телефон). ПАНІ Р. (бере слухавку): Галло! Це ви, пане ветеринаре? Що скажете доброго? Маєте тільки неприємне? Що? Моя Джонні вже не живе? Як це трапилось? (Слухає). Так, так... кон вульсії... ну, що ж... Прошу, догля дайте маленьких (голос бренить від сліз). їх буде годувати друга собака? Це дуже добре, дякую. Прошу зали шити їх у вашій санаторії так довго, як це буде потрібно. Бідна Джоні! Доглядайте маленьких! На все добре! (Вішає слухавку). СКАНЕК (встає): Дозвольте висло- 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top