Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше гасло І. Пеленська „Скріплюймо єдність україн ської жінки'1, —• це гасло най ближчої XIV. Конвенції СУА, яка поєднується із 40-літміім іювііїл'еем організації. Союз Українок Америки має право видвигати таке гасло, бо заслуга СУА не лиш у 40-літті існування. Ще більша в тому, що організація постала й утримуєть ся на базі соборности зі своїм різнородни'м складом. Без огляду на те, з якої частини України приїхала члеика,, якого часу емі грації, якого' воші 'віровизнання, якого світоглядового переконан ня, з якої соціяльної верстви, по літично-партійної приналежносте чи безпартійної взагалі — вона знаходить місце в СУА. Різнород- ний склад членства, різні Відділи потверджують це сьогодні на глядно. Те звено, що лучило й лучить членок, це духовий розвиток жін ки, корисна праця для своєї гро мади, церкви й народу. 'Вдержує спільноту Союзянок організацій на виробленість і товариське спів життя. Але яка ж тоді причина, що в 40-ліття ми все видвигаємо гасло єдности? Чи цій єдності щось загрожує? Адже ж жіноц тво йде все далі до спільної дії, створило своє світове об’єднання СФУЖО., в якого постанні, вдер жанні і розвитку СУА відіграє важливу ролю. Це правда. Правда теж, що цін ність, духову чи матеріальну, тре ба плекати й хоронити, якщо хо чемо її «вдержати. Її треба теж закріплювати й поширювати. Єд ність потрібна не лиш членству СУА. До нього слід приєднати далеко більший круг українсько го жіноцтва, що стоїть ще поза організаційними лавами. Та наш обов’язок сягає ще далі, на ціле наше суспільство. Фактом є, що почуття внутрішньої української єдности послаблюється. З триво го ю спостерігаємо' пссл:15л:інк'я. ро динних зв’язків, усе менший вплив батьків на дітей, 'брак любови між самими дітьми, часту незгоду в родині. Слабне й наше товарись ке життя, дружба, гостинність. Наші прийняття стають все пиш нішими, та коли до нас потрапить якась людина, що випадково зна йшлася в потребі і шукає захи сту, ми негайно хватаємо теле фонну трубку, шукаємо готелю і висилаємо гостя з хати, не давши йому й чашки чаю і не питаючи, чи ціна 12 дол. за ніч у готелі йому під силу, чи ні. Наша не дружність переноситься до орга нізацій. Тут менше активних чле нів нічого не цікавить, а активні якісь самітні, не знаходять під держки в праці, не мають теплого відгуку на неї. Успіїх викликує часто зависть, помилка не знайде зрозуміння, а неуспіх прощення. До того організації існують самі для себе, без зв’язку з іншими, а організаційна незгода це пряма дорога до незгоди всенаціональ- ної. Тут у нас уже дуже важке положення. Здається, наче б ми мали не хіть до єдности в українській крові. Ще в 6-му столітті чужі подорожні писали про наших предків, що вони ввічливі й го стинні і дуже відважні, але коли між собою посваряться, не дару ють собі провин і ворогують до смерти. Так було колись, так є й сьогодні. Між колишніми князя ми, що поливали рідну землю кров’ю власного народу для осо бистих амбіцій, між отаманами в добі визвольних змагань, а ниніш німи провідниками політичних пар тій, що навіть в обличчі трагіч ного положення України не мо жуть зговоритися ЗІ ОО'б'ОЮ — є багато спільного. Українська не нависть на віровизнаневому полі перевищає далеко різниці інших народів на цьому ж полі, відчу женість земляків із різних частин України доходить до ворожости. Доходить до того, що навіть про литу в боротьбі з ворогом кров своїх земляків знецінюється лиш тому, що ті упавші, хоч і укра їнці, але походять з іншого міста України, або належали до іншої політичної групи, або жили 20 років тому, — тому вже не треба мати нічого з ними спільного. Єдність — це чинник споюю чий, він робить нарід сильним та відпорним на зовнішні впливи. Це знають політики всіх часів. Є на роди, які без збруї, самим умін ням ділити й розсварювати інші народи внутрі, панують над ними. До таких належали старинні рим ляни, так поступають москалі. Не можна сказати, що ми цього не бачимо й цим не журимося. Дивимося на інші народи, хоч би на жидів, яких доля на чужині те пер подібна до долі нашої спіль ноти, розсіяної по світі. І часто питаємо, як це такий малий народ (тепер їх 13 мільйонів) вдержав ся ‘2000 років без держави й на провідному становищі у світі. Від дзеркалює цю силу жидів вплив на світові події, високий відсоток освічених одиниць і велика, може найбільша кількість з усіх наро дів, міжнародніх жидівських орга нізацій. Дослівно всі ділянки жит тя завершені є в них світовим об’ єднанням з осідком у різних ве ликих містах світу. Родинна спа яність, працьовитість і національ на єдність — це ті прикмети, що вдержують жидів на поверхні життя. Не хочемо цим сказати, що маємо на сліпо наслідувати якийсь народ, а хочемо лиш по дати приклад песимістам, що вдержання національної спільноти поза рідною країною є можливе. Треба лиш у цьому напрямі звернути нашу увагу, усвідомити собі, що національна єдність бере свій початок у злагоді родини, у Всі на Ювілейну Конвенцію СУА в Ню Иорку' НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1965 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
