Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ой, поширімо! Продовжуючи дискусію на тему на шої молоді, п-«і Ольга Мороз в ч. 6 Н. Ж. „Поширімо наш круг" заторк- нула важливу проблему: Яке наше відношення до тих молодих людей, що не володіють українською мовою, що живуть серед американської спіль ноти, або що заключили мішане по дружжя? Тому, що остання категорія сягає в далеко глибші причини і має багато більш далекосяжні наслідки, як дві попередні, зупинимось на ній: на мішаних подружжях. Проблема мішаних подруж виринає перед кожною еміграцією і кожна етнічна група в Америці розв’язує її по своєму, менше чи більше активно запобігаючи відходові молодих лю дей від її середовища, в міру того, як вони є потрібні даній групі чисель но чи якісно. Ірляндці, відомо, не ду же турбуються з очевидних причин, жиди, натомість, побиваються за при належність до їхнього культурного ядра, якщо не до активної спільноти, не тільки тих, що одружуються з не- жидами, але їх супругів, а головно дітей. Ми, пише п-ні Мороз, „їх ціл ком свідомо занедбуємо". І справді. Перегляд (хоч побіжний) наших газет і журналів не виказав на цю тему ані міркувань, ані дискусій, за вийнятком статтей, в яких пятну- ється „відступництво" і оплакується „втрачених*" людей. Чому ж мають вони бути „втраче ні"? Чи не хочемо завдати собі труду, щоб випрацювати методи для успіш ного використання цих людей для української справи? Хоч як небажаним може бути це явище, мішані подружжя в нас були завжди, і є всі познаки думати, що силою еміграційних обставин вони бу дуть частим явищем. Число людей, що таким чином могли б від нас ві дірватись, може одного дня заважити в користь або некористь українського питання. Не можемо допустити до марнування такого потенціялу, знаю чи, що нашій справі пекуче бракує заступників-амбасадорів у всіх ділян ках життя, в усіх прошарках суспіль ства. Мусить же бути відповідне від ношення між кількістю і якістю („ви брана горстка"), головно в Америці, де кожний громадянин, якраз у зв’яз ку з груповим бльоком, набирає вар тости на вагу золота. Пригадаймо по дії останніх місяців і раптом зреалі зовану вартість кожного голосуючого мурина. Байдужість до вдержання людей, що вступають у мішані подружжя, є тим більше небезпечна, що американ ське суспільство побудоване на грі і змагу до влади між т. зв. етнічними групами. Доступно пишуть про це: Роман Ільницький у книжечці „При значення Українців в Америці" ст. 6; Мирон Б. Куропась у „Свободі" з 28. серпня ц. р. „Чого ми хочемо від на шої молоді", а в англійській мові — Ване Паїккард у книжці "The Status Seekers”, яку дійсно варто прочита ти. Тому то втрачена для нас одиниця звичайно не губиться в якомусь нев- тральному морі, а стає надбанням для котроїсь з інших груп. Що ж нам робити, щоб обернути в користь те, що може бути для нас втратою? Треба простудіювати добре причи ни мішаних подруж. їх, очевидно, багато. Починаючи від припадків, ко ли стрічаються двоє людей, що ха рактерами і зацікавленнями собі мов би „суджені", а кінчаючи на прикро му явищі, коли молода людина сві домо втікає від свого походження і статусу, який їй через походження приписує тутешнє суспільство, і хоче просмикнутися в більш престіжеву групу чи то через нове не-українське прізвище (дівчина), чи через цілко вите пристання до родини жінки (хло пець). Між цими двома є ще цілий діяпазон, як, наприклад, географічна ізоляція через працю або студії, не свідомість існування нашої проблеми „бути чи не бути", чи просто елемен тарний брак знання української куль тури, а тим самим брак відчуття при- належности. Проаналізувати причини треба не тільки на те, щоб запобігти мішаним подружжям, але з метою знайти спо сіб закорінення таких подруж в укра їнській культурі. Треба звернути увагу на можливі користі таких подруж: 1. збільшення української громади людиною прихильною українській справі; 2. збільшення громади дітьми цих подруж; 3. певна вага опіній чужинця-парт- нера, корисних українським справам, як „об’єктивного", наприклад, коли прізвище не-українське підписує лист чи статтю: 4. поширення українських впливів через родинні зв’язки, головно впли вових чи високо-освічених людей (пригадаймо зв’язок Радзівіл-Кен- неді); 5. проникнення українського фолк- льору в ширші круги через дітей, на віть, якщо ці діти не будуть актив ними членами нашої громади („екзо тика"). Треба подбати, щоб усе це було осягнене у випадку мішаного по друж жя: чи має цей українець чи українка знання української культури? Чи вміє передати наші традиції? Чи вміє за хопитися нашою ідеєю? А захопитися можна: скільки американської молоді шукає за якоюсь провідною ідеєю для себе, але не знаходить її в типовому тутешньому житті. Бажання одружи тися з українцем чи українкою вика зує певну готовість познайомитись із тим, що українське. Чому, наприклад, не мати б нам курсів чи „кавнселлінґ сервісес" для майбутніх подругів-чу- жинців, подібних до тих курсів, що даються міжвіровизнаневим подруж жям? Або навіть друкованих матерія лів в англійській мові, відповідних до величности хвилини? Пригорнути таких людей і здобути їх для нашої справи добре обдума ними способами — це був би дійсно конструктивний підхід до проблеми мішаних подруж. Адже українцем може бути не тільки той, чиї батьки українці, але і той, хто свідомо прий має українську культуру і вміє знайти себе в перспективі наших стремлінь. Марта Бабич-Трофименко 21. вересня 1965. Своєчасно внесена передплата дає здорову фінансову підставу видавництву. 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИСТОПАД, 1965 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top