Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зустріч із Гнатом Галайдою Спогад відзначений на 4. Літ. Конкурсі СФУЖО (З а к ін ч е н н я ) Олена Трофимовська П р и г а д у є т ь с я щ е т а к е : В Х а р кові, в К о о п ер а ти вн о м у С о ю зі ви давал и п ол ову , я к а в місті б ул а ніком у не потрібна, але мені для м ого п о р о ся ти (я к о г о ми за те, щ о він б ув несп ок ійн и й та к р и чав, п р о зв ал и с а т а н о ю ), п р и го д и л а ся б. Я в зя л а п айки інш их спів робітн иків і ви й ш ов цілий міш ок. К оли ми в ’їх а л и на п л о щ у Інсти ту ту, нас ви п ад ко во зу стр ів ні мець, щ о в и кл ад ав у нас свою м о ву, лю д и н а зазд р існ а. Він п ок л ав р уку , коли ми зу п и н и л и ся, на мі ш о к і спитав, щ о це таке. Ч ом у сь м ене п ід ш т о в х н у л о бісен ятко (щ о зав ж д и кр у т и т ь с я біля лю дей, щ о б з р о б и т ь їм ш к о д у !) ск азати -— ц ук ор . Н ім ец ь м ай ж е підскочив і піш ов д зво н и ти про ц у к о р : на щ астя, м ало хто й ом у повірив! В літі з тр ан сп о р то м б ул и інші тр у д н о щ і: коли їх а л и д во є чи один, адм іністрація д ава л а „ б ід у ". Ц е візо к на д во х в и соки х к о л е сах, на який н ел е гко б у л о вс ід а ти та я к а іноді п е р е в ер тал ася , бо ш л ях и бул и в відповідном у до б ол ьш ев и к ів стані. У м ене бул о б ага то т р у д н о щ ів з у сією го сп о д ар ко ю , я к а з б л и ж а ла ся до сільської, бо я все ж и тт я п р о вел а в вели к о м у місті. Н а щ а стя б уд и нок, де ми ж или, мав два м еш кан ня, і в д р у го м у м еш к ала з чол овіком м олода, гарна, с т р у н ка ж ін ка — П латонід а В олодим и- ровна, я ка ч асто д ава л а мені п о ради, н ап ри кл ад, я к „ст ави ти " та п екти хліб аб о п ироги з ж и т н ь о ї м уки та інш е. М и з нею т о в а р и ш у вал и і в хорі, яки й з о р г а н із у вав Г н ат М артин ови ч, і в про- гу л ьк ах, у ку п ан н і в річці, щ о п р о тікал а біля садиби Інституту. О дна н аш а витівка б ул а така, щ о коли б це бул о в теп еріш н ій час, то були б ми покарані. Н е бул о чим го д ува ти „ с а т а н у " , а їй свого п о р о ся ти і ось ми гу л я ю ч и в д ен ь біля ко рм о ви х буряків, щ о бул и засіян і Інститутом , пильно п ри дивляли сь, які з тих, щ о б л и ж че до стеж ки, си дять н е д у ж е гл иб о ко . К оли стемніло, піш ли ми з нею і н атягал и б ур яків. Б у л о сором но, б о я зк о , але не б ул о ін ш о го п о р ят у н к у , бо ш к о д а б ул о худоби . В осен и вж е б у л о д о с и ть к а р топлі та б у р як ів із вл асн и х г о р о дів так, щ о п о р о с я т а нас у ж е не м учили, а до то го ми з П латоні- д ою щ е б ага то разів р вал и ги ч ку з ін сти тутськи х п лянтацій, ал е це не бул о в ж е злочином . З го ро д ам и б у л о б ага то т р у д н ощ ів (о с о б л и в о для б у в ш и х м ісь ких м е ш к а н ц ів ). Ін сти тут відвів для с в о їх співробітників ве л и ку п л о щ у і зо р а в її, але я к мені б у ло т я ж к о йти с к о р ен ь к о за п л у гом і кидати в б о р о з н у к а р т о п лю ! А далі т р е б а бул о сапати і і копати. Н е слід за б у в а т и , щ о б р а к у в а л о крім сил щ е й часу, бо в ко ж н о го бул и подвійні сл уж бо ві о б о в ’язки . А ле світ не б ез д о бри х лю д ей і їх нем ало. Мій ч ол ов ік читав у Х аркові л е к ц ії на к у р с а х для здем обілі- зо ван и х червоноарм ій ц ів, в б іл ь ш ості селян, про сільське г о с п о д ар ств о й ко о п ер ац ію . С кінчив він курс, слухачам сп од о бався, але вони п рохал и щ е д е щ о додати. Він додав, а далі відм овився, п о си лаю чи сь на необхідн ість п о р а тися в городі. О д н ого дня н е с п о дівано п ри хо д и ть ку п к а лю дей, хлоп ц ів з д е с я т е р о й п р о х аю ть п о к азати н аш город. Р о б о та, на я к у ми м усіли б ви тр ати ти б а г а то днів, б у л а скінчена в один день. В осени ж, зовсім н е с п о д ів а но, п р и їх а л и ті ж х лоп ц і й в и к о пали ш видким м ан евром н аш у к а р топлю , б ур як и , м о ркв у та інше. Т р е б а ту т згадати , щ о ми м у сі ли іноді п о п р а ц ю в а ти щ е й на спільних, ін сти тутськи х город ах, бо вж е почи нали вх од и ти в б о л ь ш еви ків у м оду аврал ьні „кам п а- В так и х о бс тав и н ах ж и в і Г нат Г ал ай да -Х отк еви ч , щ о п ере д тим б ув т е ж м еш к ан ц е м міста. Й о го м еш к ан н я б ул о в ін ш ом у б у д и н ку, але б л и зен ь к о н аш о го. Ж и в він б ез ж інки зі св оєю с т а р е н ь ко ю м ат ір ’ю та дітьми. Ц е б у л а типічна у к р а їн с ь к а б аб ус я, щ о тр и м ала на с в о їх п л еч ах г о с п о д ар к у , х а т у й в и х о в у ва л а Г нато- вих дітей від різн и х м атерів. О станній х л о п ч и к б ув п р и везен и й з З а х ід н ь о ї У кр аїн и . Н іхто, крім б л и зьки х л ю д ей не зн ав, чом у так виходи ло, щ о д еякі й ого п о д р у ж ж я були н ед ов гот ри в ал і і чом у б атьк о за б и р а в д и ти н у і віддавав св оїй м атері. Н е б ув він л е г к о ва ж н о ю лю ди ною , а н авп ак и — б агато о б д ар о в ан о ю , ви соко м о р альн ою , цілком за х о п л е н о ю о д ною ідеєю — п р о п а гу в а т и п ізн ан ня У кр аїн и , л ю б о в до н еї, в и к о р и стан н я ї ї м у зики та пісень. В и гляд у н ього б у в не в и д а т ний — н еви со ко го р осту, тр ох и ш к у ти л ь гав на о дн у ногу, ли ц е о к р у гл е з карим и очима, тем не волосся. С вою го л о в н у ідею п р о водив не я к грізний п ророк, а л а гідно, але н евпинно. М ав п р и є м ний голос, зн ав м у зи к у й д у ж е д о б р е грав на бандурі, б ув к о м п о зи то р о м (відом ий й ого м а р ш ), п и с ь м ен н и ко м -б ел етри сто м та іс т о риком, а до то го щ е й тех н о л о го м за освітою . Ц я складн а істота, з гл ибоки м внутріш нім зм істом та о собли ви м чаром — п р и в а б л ю в а ла лю дей, о соб ли во ж інок. П л а т о ніда В олоди м и рівн а зу с т р іч а л а с я з ним ч асто на п р о б а х х о р у та на м у зи к ал ь н и х і л іте р а т у р н и х в и ступах. П ізніш я ви п ад ко во з у стрічала їх на о соб и сти х п о б а ч е н н ях і вр еш ті вон а р о зій ш л ас я з своїм ч ол ов іком і о д р у ж и л а с я з Гнатом М артин ови чем . З о р г а н ізу в а в він великий, д о брий хор з л ю д ей Ін сти ту тсько ї ко ло н ії, студентів і при ходил и навіть співати з села. Д и р и ге н т був добрий, п ро би п ро вад и в ч а сто та тер п ел и во . С півали ми ві дом і у к р а їн с ь к і пісні, але бул и й такі, яки х я ніколи не ч у л а й п із ніш. О дн а п о ч и н а л а с ь так : Ой чижику, горобейчику, Скажи мені усю правдоньку, Чи є воля, чи нема її. НАШЕ ЖИТТЯ — ЖОВТЕНЬ, 1964 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
