Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Галина Столяр (зправа) і її сестра, авторка долису. Halina Stolar, member of Organization of Ukrainian Nationalists had been arrested by the Nazis for opposing their occupation, died in 1942 in a German prison. On the picture Halina Stolar (second from the left) with her sister. За світлим покликом Невже ти будеш осторонь СИДІТИ 1 споглядать, як ллється братня кров? Ні, сором це терпіти. Наша смерть Научить інших, як треба жити. Із „Грішниці.. Лесі Українки Цього року минуло 15 літ, від коли в невідомій могилі спочило навіки закатоване серце моєї се стри. Галина Столяр — це одна з багатьох жертв німецького насил ля. Важко мені писати: про неї і в згадках переживати ще раз її страдальний шлях. Але на прохан ня редакції ,,Н. Ж.“ хочу зібрати в думках все те, що знаю й відчу ваю, щоб воно хоч трохи насвітли- ло її надзвичайну постать. Галина народилась дня 5. бе резня 1917 у Тернополі, де наш батько був священиком. Нас було три сестри — Ліда, Галя і Марій ка. Жили ми дуже дружньо, хоч і були різні вдачами. Наше дитин ство пробігало в Теребовельщині (с. Хмелівка) де наш батько був парохом і в Брідщині, де в с. Сухо- воля жив наш дідуньо о. Михайло Олексишин. Найкращі спогади вя- жуть нас із с. Суховолею. Там, у нашого дідуня проводили1 ми вака ції, і там запали в наші серця пер ші зерна любови до Батьківщини. Дідуньо приділював нам, внучкам, багато уваги. Він розказував ба гато з історії України, про наших князів і гетьманів, учив любити свою рідну мову і Користуватись нею всюди. Дідуньо був одним із священиків-організаторів Брідщи- ни і в його домі бувало багата лю дей. Брідщина була під сильним московофільським впливом і це коштувало багато зусиль, щоб розбудувати українське село. То му й дідуньо став одним із заснов ників хлопячої бурси з^Жродах, що мала підховати працівників на народній ниві. Галина була дуже здібною дити ною. В неї була така жива уява, що вона сама видумувала казки й їх любила нам розказувати. Гар но рисувала, мала добрий слух, а над усе любила танці і рухові вправи. Тому Галина була завжди осередком нашого невеличкого гурта. Малою сестрою Марійкою вона любила опікуватись, але й мене, хоч я була старша, вона не мов переросла і, вже скоро накида ла нам свої думки. До середньої школи ходили ми разом (до різних кляс), спершу у Тернополі, а потім у Львові. За мешкали ми в домі проф. Філярета Колесси на Голуба 7. Атмосфе ра цієї культурної родини мала на нас великий вплив. У Галини роз будилось зацікавлення літерату рою, а багата бібліотека профе сора давала їй усе новий корм. Найбільше захоплювалась вона творами Лесі Українки. Знаю, що вона вглиблювалась у її драми, а багато з того знала напамять. Також мешкали ми у домі рад ника Мрица при вул. Софії 20, де були дівчата, старші від нас. Всі вони були пластунками. Ми ще в Терінополіі належали до Пласту і включились також у Львові у Пласт, а Галина скоро здобула пе редове місце. Кошова ставила її часто за примір. Здібна спортов- ка, вона здобула для Пласту сріб ну чашу у змаганнях бігу. У тому часі в житті Галини ста лись події, що ми їм не приділили великої уваги. Померла її то варишка Дарка Терлецька, з якою вона жила дуже близько. Ця втра та струснула молоду душу до гли бини. Але вже тоді виявилась у Галини риса, що стала однією з її прикмет. Вона опанувала себе так, що мало з окруження міг про що- небудь із її переживань догада тись. Тому й не знаємо, коли заісну- вала друга подія, себто коли вона стала членом ОУН. Це мусіло бу ти менш більш у тому часі. Бо ко ли я здала магуру й виїхала зі Львова, Галина замешкала сама при вул. Су пінського ч. 23. Тут я завважила, що вона живе дуже скромно, відмовляючи собі най- конечніших річей, а всі свої гроші віддає на допомогу політичним вязням. Переводила збірки на ту ціль, займалась також упорядку ванням стрілецьких могил на вій ськових цвинтарях. Попри те вона була чинна у Пласті і однаково до бре вчилась у школі. 'Перед діату- рою загрозили їй видаленням зі школи за бойкот свята Пілсуд- ського. Але добрий директор О- М'елян Терлецький зумів її вимо тати з цієї справи. По матурі їй відмовили вступу на університет. Це було нібито „з браку місця“, але відомо, що діяла тут рука по ліції. Наша родина жила тоді вже в с. Суховоля, де мій батько, по смер- ти дідуня, став парохом. Коли по лину туди думками, здається мені, що кращого кутка на світі немає, як ця плебанія у Суховолі. Про стора хата, гарний сад, а кругом гарні, доброзичливі люди. На на-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
